Мой сказочный мир

                " ДОБРИЙ ВОВК"

На невеличкій галявині серед високих, струнких беріз і ялинок, які немов принцеси, одяглися у свої зимові шубки, примостився маленький будиночок.
Жили в ньому їжачок, зайчик і руденька білочка. У будиночку було тепло і затишно, за столом, перед каміном, сиділи троє друзів та готувалися до новорічних свят. Зайчик вибирав найбільшу морквину, щоб потім прикрасити нею ялинку. Білочка читала листи до Діда Мороза, які йому писали діти, вона дуже хотіла, щоб кожна дитина на Землі на свято отримала подарунок, про який мріяла.
Білочка складала листи і красиві листівки у великий чарівний мішок Діда Мороза.
Вона знала, що як тільки Дід Мороз торкнеться мішка всі листи там перетворяться на подарунки, які він понесе маленьким діточкам на новорічні свята.
Їжачок, сидячи серед новорічних іграшок, якими друзі, хотіли прикрасити ялинку, дивися у вікно - він чекав на Діда Мороза. Йому хотілося, щоб старий чарівник зими побачив, як гарно він прикрасив будиночок.
У дворі сидів сірий вовк і заглядав у віконце. Йому дуже хотілося бути там, у теплій кімнатці, серед лісових друзів.
Лісові звірі не товаришували з вовком, бо боялился його. Та насправді вовк був дуже добрим і нікого не хотів ображати, але коли він намагався з ким - небудь у лісі потоваришувати, всі від нього тікали. А сіроманцю так хотілося мати друзів. Раптом він почув, що хтось плаче. Він озирнувся і побачив маленьке сіре мишеня. Вовку стало шкода і він тихо промовив: " Не бійся мене мишеня, я маленьких не ображаю.
Вщухла метелиця, і зимовий ліс поринув у сон. А вовк з мишеням сиділи вдвох під ялинкою неподалік від будиночка.
Вранці вийшли зайчик, білочка, їжачок і побачили вовка, який спав і тримав маленьке мишеня в лапах. Друзі дуже здивувалился, адже вони вважали вовка злим, а він всю ніч зігрівав маленьке мишенятко від холоду.
Друзі вирішили, що щойно вовк з мишеням прокинуться, вони запросять їх у гості разом зустрічати Новий рік!