Аптека бурьянив книга 1. на других языках

Оксана Піон

               
                АПТЕКА  БУР’ЯНІВ
 

  КНИГА 1

         
 
 
 
 
 (титульна сторінка обкладинки)
 Народний цілитель Оксана Піон пропонує широко використовувати для лікування синантропні рослини – бур’яни, які мають ефективнішу лікувальну дію завдяки їх високій біологічній активності і життєздатності у природі, а також замінювати ними рідкісні і зникаючі рослини, що дасть змогу запобігти їх знищенню.

 
    
         
 
(внутрішня  2стр. Обкладинки)
Бур,яни – це чудодійні рослини-лікарі, які ми бездумно викидаємо, не думаючи про те, яке зло приносимо собі.
Мало кому відомо, що бур,яни крокують слідом за людиною по світу. Чому так? Ви дізнаєтесь із популярно-наукових розповідей народного цілителя – травника  Оксани Піон.
Цікаві розповіді у вигляді оповідань про кожен бур,янець принесуть вам не тільки насолоду, а й користь у практичному використанні  так недобре званих нами – смітників.
Книга розрахована на широке коло читачів, у тому числі – для більшості селян та дачників, а також лікарів, які цікавляться, або практикують народне лікування силами природи.
Внутрішня 3 сторінка обкладинки:
 В серії "Аптепа бур`янів" готуються до друку наступні видання:
 1. "Синантропні дерева та  кущі –бур,яни"
 2. "Бур`яни - рятівники від радіації"
 3. "Бур`яни - будяки"
 4.  "Отруйні бур`яни»
5. Маловідомі бур,яни
6.   Жива хімія рослин
 Реквізити:
1.   «Аптека бурянів», - науково-популярне видання.
Автор книги : Оксана Піон
Автор проекту та редактор-упорядник :
 
Автор верстки та дизайну :
Коректор :
 У новій книзі Оксани Піон розповідається про цілющі якості бур,янів, їх заготівлю, збирання, зберігання та виготовлення відварів та настоїв у домашніх умовах.
  Фото (на 4-у зовнішню стор. Обкладинки)
    (фото)                ПРО    АВТОРА
 Оксана Миколаївна  Піон  - хімік за фахом, закінчила  Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут в 1969 році.  Багато років працювала в науково-дослідних інститутах  міста Києва. З дитинства цікавилась травами, їх дією на людський організм. Ставши дорослою і працюючи в НДІ геохімії, познайомилася з жінкою, лаборантом Тамарою Лаврентьєвою Сайчук, яка на дозвіллі лікувала людей травами, і знала багато народних рецептів. Саме цій жінці Оксана Миколаївна вдячна за перші уроки траволікування, за показ трав на природі.
    Сама ж Оксана Миколаївна почала практикувати траволікування в 1986 році, в той час, коли сталося Чернобильське лихо, яке штовхнуло не лише її, але й багатьох людей на переоцінку життєвих цінностей.
   З 1996 року Оксана  Піон офіційно працює фітотерапевтом, отримавши освіту від Української Асоціації народної медицини (УАНМ). Оксана Піон брала участь в 111 та 1У Міжнародній науково-практичній конференції з народної та нетрадиційної медицини, на яких  виступила з доповідями на теми: «Аптека бур,янів», «Вселенська сила рослин та наші бур,яни»,  « Практична  астрологічна фітотерапія», «Всім людством проти онкологічних захворювань».
Друкувалася в газеті «Фазенда» (1996р), журналах: «Гіпократ-дайджест»  (2000-2001рр), «Фітотерапія в Україні» (1998-2000рр). Понад 10 років друкується в Кировоградських газетах «Бабушка – рецепти от 100 бед» та «Доктор Айболит».
У 2008 році редактором газети «Бабушка – рецепти от 100 бед» Сергійом Бондаревим видана книга Оксани Піон « Онкология: профилактическое лечение травами, бегущими за человеком».
4 сторінка обкладинки (внизу ) "Далекоглядна мудрість природи. Як надійно вона захищає себе від будь-якого лихоліття. Своїм життям і поведінкою мудра природа нагадує і пояснює нам, що життя набагато сильніше за смерть. То чому ж ми, тяжко захворівши, складаємо руки і покірно ідемо із життя, не  скориставшись мудрістю і силою природного виживання, яке закладене  нам в Богом даному зеленому світі планети". Оксана Піон.
                ЗМІСТ
1.     Скарби під ногами. (Вступна стаття Людмили Глущенко).
2.     Роль рослин у природі.
3.     Що таке бур,яни?
4.   Бур,яни – це ліки
5.     Бур,яни – кардинальні рослини
6.     Бур,яни-кардинальні ліки
7.     Перелік бур,янових
8.     Вселенська сила рослин та наші бур,яни
9.     Практична астрологічна фітотерапія
10.     Перелік рослин по ЯНЬ, ІНЬ, ДЕН
11        Бур,яни на території України             
   12.    Боротьба з бур,янами.
  13. Збір і заготівля бур,янів               
 14. Бур,яни - енергоресурс               
 15. Бур,яни – корма для тварин               
     16. Бур,яни проти шкідників       
      Шукайте ліки під ногами
     17. Айстра степова
     18.Борщівник сибірський
     19. Буркун лікарський
     20. Галінгсога європейська
     21. Гравілат міський
      22. Жовтець багатоквітковий
    23. Кропива – Український Жень-Шень
    24. Кульбаба сонячна
    25. Полин звичайний
    26. Щириця
        «Зелені нахаби»
27    Берізка польова
28.     Енотера європейська
29.     Злинка канадська
30.     Лобода
31.     Мокриця
    32.Пастернак
   33. Розхідник голий
   34. Пирій
  35. Коріння і насіння.
  36. Висновок.
      З періодичних видань
   37.   Оксана Піон лікує бур,янами
        38.   Зцілительська практика Оксани Піон
        39. Перелік лікарських сумішей виготовлений Оксаною Піон
Виступи  на науковій конференції
40.     Цілюща якість лікарських рослин
41.     Надання якісних цілющих рослин народу
       42.   Перелік бур,янів та синантропів по їх лікувальній дії.
43.Короткий словник медичних термінів хвороб
44.Використана література
45.Зміст
 
               
                СКАРБИ  ПІД   НОГАМИ
   Лікарські рослини відомі людству з давніх-давен. Ще наші далекі предки використовували цілющу силу рослин у боротьбі з недугами людей і тварин. Настої, відвари, чаї і мазі тоді називали зіллям, а особливості їх приготування тримали у суворій таємниці, яку передавали з покоління в покоління.
     Набагато пізніше лікарські рослини стали предметом ретельного вивчення, досвід лікування ними узагальнювали, з,явилися і спеціальні книги  -  лікарські порадники, травники, в яких намагалися  системазувати накопичений сторіччями досвід траволікування.
     Із розвитком фітохімії почалося стрімке і більш глибоке вивчення лікарських рослин та лікувальних форм на їх основі. Із рослин стали виділяти лікарські речовини у чистому вигляді, перетворюючи традиційні відвари, чаї і настої у таблетки, порошки, та інші концентровані лікувальні засоби.
     На сьогодні величезна кількість лікарських рослин широко застосовується у медичній і ветеринарній практиці, вони внесені до офіційного розділу лікарських засобів.
       Зростання інтересу населення до здорового способу життя, органічного виробництва продуктів харчування та лікарських засобів на рослинній основі відкриває перспективи і більш широкого використання багацтва флори не лише для потреб гуманної медицини і ветеринарії, а й для покращання якості продуктів харчування, профілактичних і косметичних засобів та для захисту культурних рослин від шкідників і хвороб.
     Може так здатися, що уже всі таємниці лікарських рослин розкриті.     Та якими б вагомими не були перемоги сучасної науки, якими б можливостями не володіли сучасні дослідники, проте секретів у рослин залишається ще дуже і дуже багато, і тому наука все частіше звертається до досвіду народної медицини для поповнення знань та розширення арсеналу ефективних засобів для лікування найрізноманітніших захворювань.
     Практика доводить, що цілющі дари «зеленої аптеки» можуть стати в пригоді при лікуванні і профілактиці захворювань, які сучасна медицина вважає невелікованими. Величезна кількість доступних, ефективних і просто необхідних для людей ліків, в буквальному сенсі слова, оточують нас у повсякденному житті. Ми часто захоплюємося їхньою красою, часто-густо просто ходимо по ним, звільнюємо від їх присутності поля, садки і городи, збираємо з них букети і майже нічого не знаємо про можливості їх використання.
     Про дикорослі лікарські рослини написано багато  наукової, спеціальної, довідкової  і  науково- популярної літератури, доступної для читача за змістом та ціною. Інформацією про їх використання рясніють  сайти інтернету, та як правило, оригінальних порад мало.
      Книга Оксани  Піон,  яку ви тримаєте в своїх руках, невимушено і доступно розкриває  таємниці природних багатств України.
     Автор -  досвідчений лікар-фітотерапевт, травник, людина щира і обізнана в таємницях траволікування, яка щедро, крок за кроком, у дотепній і оригінальній формі доносить до читача свою любов до лікарських рослин, навчає способів лікування хвороб людини найбільш доступними в Україні рослинами – бур,янами.
     У своїй книзі Оксана Піон, об,єднала  досвід використання рослин, які вона пестливо називає «мої бур,янці», у гуманній і народній медицині, віртуозно використовуючи термінологію сучасної медичної науки з уявленнями друїдів і постулатами східної філософії. І як не дивно, їй це вдалося, а наскільки вдале таке об,єднання -  судити читачеві.
     Із сторінок цієї книги  всі зацікавлені  познайомляться з питаннями біології і екологічними особливостями рослин-синантропів, отримають настанови їх збору, сушіння і зберігання сировини та виготовлення ліків.
     Наведеної інформації достатньо, щоб розпізнати необхідний для лікування вид рослин і відрізнити його від інших схожих видів. Охочі знайдуть детально описані особливості виготовлення лікувальних і профілактичних фітопрепаратів за класичними і авторськими рецептами.
     Що важливо, так це те, що народний цілитель Оксана Піон пропонує широко використовувати для лікування бур,янові види, які мають лікувальну дію, а також замінювати ними рідкісні і зникаючі види рослин флори України. Бур,яни  мають аналогічну, а іноді і ефективнішу лікувальну дію ніж рідкісні  рослини, що дає змогу запобігти їх остаточному зникненню.
     Дана книга, що увібрала в себе мудрість віків, досвід цілителя перевірений роками і надзвичайну любов до природи рідного краю, розрахована на широке коло читачів не байдужих до цілющих скарбів природи.
     Варто лише пам,ятати, що це джерело професійних знань і життєвого досвіду не може бути керівництвом для самолікування. Лікуватися слід за рекомендаціями і під пильним наглядом досвідчених лікарів -фітотерапевтів.
     Користуючись рекомендаціями книги, читачам бажано пам,ятати, що підібрати правильне дозування фітопрепаратів може лише досвідчений лікар, який враховує індивідуальність хворого та особливості перебігу захворювання. І якщо лікар уже надав рекомендації  щодо лікування певними рослинами, то перед тим, як провести збір і використати ліки з рослин, хворий повинен до дрібниць ознайомитися з правилами  і настановами,  викладеними у цій книзі.
     Книга буде цікавою і корисною багатьом лікарям -фітотерапевтам, збирачам лікарської рослинної сировини, вчителям і учням загальноосвітніх шкіл і просто любителям природи.
     Розкриття таємниць  природи, використання її щедрих дарів задля зміцнення здоров.я людей і покращення довкілля -  захоплююча, цікава і корисна справа в якій допоможе вам книга Оксани  Піон.
 
      Глущенко Людмила Анатоліївна  - кандидат біологічних наук,  заступник
      директора з наукової роботи Дослідної станції лікарських рослин  Інституту
      агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук.

   

      “Рослини невичерпні! Їх потенціал буде
      розкриватись людством, ще мільярди років”
 Ю.В. Ліннік.
               
                Роль рослин у природі.
    
     Життя на землі може існувати за однієї умови: якщо переважна частина земної поверхні постійно буде вкрита зеленою рослинністю.
    Повсюди на земній кулі ми зустрічаємо представників рослинного світу. Навіть пустелі, котрі займають третину земної суші, густо вкриті водоростями та лишайниками. Велика  кількість зеленої маси знаходиться і на дні морів та океанів. В мерзлотах Арктики і Антарктиди та снігових верхів’ях гір теж існують рослини.
   Планету Земля заселяє біологічне життя Флори і Фауни. Флора – рослинний світ, Фауна – тваринний. Так ось, Флора – це єдина група, яка продукує органічну масу для Фауни. Фауна – належить лише  до групи споживачів.
   Перш за все, рослини продукують кисень, необхідний для дихання. Вуглець, який виділяється в процесі дихання, а також трудової діяльності людей, поглинається рослинами. Завдяки фотосинтезу рослин, який відбувається під дією променів сонця, рослини переробляють неорганічні речовини на органічні. На цій основі і відрізняють тваринний світ від рослинного. Тільки рослини перетворюють неорганічну природу в органічну, яка є питомою основою для тварин і людини. 
   Співвідношення рослинної маси по відношенню до тваринної складає, за підрахунком статистів, 2200:1. Всі наземні і водні рослини земної кулі продукують біля 450 мільярдів тонн органічної маси.. Якби лише одні зелені діяли в природі, то на Землі в короткий час накопичилося б стільки органічної матерії, що життя би стало неможливим. Спожити таку кількість органічних речовин тваринний світ неспроможний. Тому поряд із синтезом відбувається одночасно і розпад синтезованих органічних сполук до неорганічних. Відбувається це також за допомогою живих істот -   бактерій та грибів. Так відбувається колообіг речовин у природі.
  З нижческазаного бачимо, що рослинний світ не просто існує, і не тільки постачає нас їжею, киснем та енергією -  рослинний світ діє, працює, і ця його діяльність триває самостійно, без нашого втручання і незалежно від нас. Енергетика всієї земної кулі – кам’яне вугілля, торф, сапропелі і навіть нафта – є продуктами рослинного  походження і діяльності живих істот. Ми є – лише  споживачами.
   Перевага рослин над тваринами у 2 тис. разів дає нам можливість невичерпного споживання. Рослини невичерпні не лише своєю біологічною масою, вони невичерпні своїм внутрішнім потенціалом, тим, в якій пригоді можуть бути для людства: їжею, ліками, джерелом сировини для отримання з них різних матеріалів – тканин, фарб, будматеріалів. Рослини також можуть передавати людству енергії Сонця, інших планет, інформацію про закони Всесвіту. Резерви, що криються в рослинах, “будуть розкриватись людством ще мільярди років”, – так вважав вчений Лінник.
   Мудра Природа дала людству невичерпний запас споживчої матерії  для життя. На жаль, людство сьогодні на землі в більшості руйнує і вбиває рослинність та один одного. Відомо, що атомна зброя або ядерна чи хімічна катастрофа можуть знищити біологічне життя. Через деякий час ті ж  рослини відновлять в першу чергу своє життя на планеті. Тому пам’ятаймо: рослини без нас обійдуться, ми ж без них – ніяк. Тут,  до речі, заклик українського ботаніка Бориса Заверухи: “Будьмо ж розумними господарями на землі; пам’ятаймо, що порятунок в ній. Ні нафтові, ані атомні джерела енергії не забезпечать нам надійного майбуття. І лише земля, щороку народжуючи під променями сонця новий урожай, є тим вічним і незрадливим резервом людства, на який завжди можна розраховувати.”
 



Що таке бур’яни?
Бур,яни – найперша рослинність нашої планети, яка зберігає її досі зеленою!
А люди вважають, що  Бур,яни – це небажана людиною рослинність в угіддях, посівах та насадженнях культурних рослин.
Бур,яни – хто їх не знає? Скільки болю в попереку має перетерпіти кожна господарка, поки вилучить ті бур,яни з городу.  Бур’яни – слово лайливе. Ми вириваємо його із своїх городів і садів, посилаючи “під три чорти...” Ми ще не закінчили полоти ділянку, як бур’яни знову на поверхні. Чи варто нагадувати, масове поширення бур’янових на оброблювальних землях завдає великої шкоди, призводить до втрат врожаю, які можна порівняти з наслідками пожежі. Через те бур’яни образно називають “зелений вогонь полів”. Тому бур,яни – це небажана рослинність в угіддях, посівах та насадженнях культурних рослин. Та мало хто знає скільки корситі можно отримати від бур,янів. Ще менше людство здогадується, що саме людина сприяє їх інтенсивному розповсюдженню.
Вперше бур’яни з’явились, коли люди почали звільняти землю від суцільної трави і зорали її для вирощування поживної культури. З цього часу скрізь, де селиться людина, будує дороги, міста, там селяться бур’яни. Чому? Тому, що своїм поселенням люди звільняють ґрунт від трави і на ньому легко посіятись насінню і прорости. Не легко прижитись насінню там де степ чи луг, де земля щільно укрита травами, лісом, де немає і сантиметра для чужинців.
Не можна думати, що бур’яни з’явились відразу як окремий вид рослинності. Існують вони з часів заселення земної кулі рослинами. Коли ж людина вперше оголила ґрунт для своїх землеробських  потреб, на ньому одразу почали поселятися саме ті рослини, яким природа надала широкого розповсюдження, а саме: продукування великої кількості насіння, яке за своєю формою і будовою, або в інший спосіб, може переноситись на далекі відстані. Відомо, що насіння багатьох рослин не перетравлюються у шлунку птахів і розноситься з їх послідом (ягоди бузини, омели).
Бур’яни утворюють величезну кількість життєздатного насіння. Всім відомі грицики звичайні. На одній рослині утворюється 60 тисяч насіння, та ще цей бур’янець за літо дає чотири покоління.
Злинка канадська – всім відома на городі, від неї спасу немає, - на одній рослині родить 100 тисяч насінин. Та всіх перемогла щириця (в культурі – амарант), на одній рослині півмільйона насіння.
Насіння бур’янів може зберігатися в ґрунті від п’яти до тридцяти, а то і сто років (щириця) у стані анабіозу (спокою). Завдяки такій потенційній активності, насіння бур’яну і через сто років проросте там, де здавалось, ми його знищили назавжди. Можна припустити, що саме бур’яни відродять рослинність на Землі, якщо не дай бог,– колись людство оголить землю вщерть. Виживуть десь насіння щириць, злинок, грициків та проростуть і через сот літ.
Насіння бур’янів пристосоване до переносу вітром. Завдяки своїй летучості, воно швидко розповсюджується (парашутики кульбаби, насіння злинки, іван-чаю, осоту городнього, будяків ), а також чіпляються за одяг людей, або хутро тварин (реп'яхи, нетреби), переносяться колесами машин і підошвами взуття людей (подорожник).
Отож бур’яни мандрують світом за людиною і ростуть біля людини.
    Та саме головне, що бур,яни – найживучі рослини у природі, і цієї сили виживання надано їм природою, щоб нічим не знищилась флора нашої планети, і можна сказати, що завдяки цим рослинам, а саме бур,янам наша земля зостається зеленою. Тому наше уявлення, що бур,яни –   тільки  небажані рослини немає ніякого сенсу, тому що якраз навпаки, це самі бажані рослини, які можно в невичерпній массі використати для задоволення необмежених людських потреб, в тому числі енергетичних, про що дізнаємось далі в розділі «Бур,яни, як енергоресурс». А доказом того, що бур,яни самі сильно живучі рослини в природі, дізнаємось з подальшого читання.
 СИНАНТРОПИ. Наукова назва бур’янів – синантропні рослини, що грецькою мовою означає: синантропос – “разом з людиною”. Друга наукова назва: антропофільні рослини, що з грецьких слів: "антропос" – людина; "філео" – люблю.
В першому випадку “разом з людиною” мається на увазі, що людина сприяє інтенсивному розповсюдженню цих рослин, а в другому – “людина люблю”, що ці рослини люблять жити біля людини, у місцях її діяльності. Тобто бур’яни зростають тільки там, де є вплив людей на землю, от і селяться вони на оброблених полях, городах, у полезахисних лісосмугах,  займають кожен вільний клаптик вздовж автотрас, залізниць, огорож, під стінами будівель, зростають на канавах, насипах, подвір’ях , смітниках, звалищах, навіть на балконі чи даху.
За умов поширення цих рослин, створених людиною, ботанікам прийшлося поділити бур’яни на два класи за походженням. Одні бур’яни – аборигени, тобто ті, що прийшли на поля, городи, до людських жител з місцевої природної флори. Їм надали назву – апофіти. Другі - занесені на наші землі з інших країн і навіть континентів. Їх називають – адвентивними.
Різними шляхами в різні часи вони були занесені до нас із Середземномор’я, різних районів Азії, Північної і Південної Америки, Австралії, Африки. Отож тепер у складі нашої флори є рослини майже з усіх континентів планети.
Ботаніки нараховують понад одну тисячу видів бур’янових, із них 600 видів адвентивних.
Природно в іноземних країнах, особливо тропічних, свої аборигени і свої аборигенні бур’яни, які не стали для нас адвентивними тільки в силу дуже різних кліматичних умов. Адвентивними для іноземних земель є і наші бур’яни – наприклад: подорожник, насіння якого за допомогою людей подолало Атлантику і розселилось в Америці та Індії.
В основному, в зв’язку з розвитком транспорту, поширення міграцією і переселенням людства по всій планеті, бур’яни розмножилися по всій земній суші і загрожують не тільки вирощуванню культурних рослин, а і природній флорі.
Вчені вважають, що на нашій планеті йде процес синантропізації земної кулі. Такі бур’яни як кропива і кульбаба вже займають половину суходолу землі.
Такі бур’яни, котрі розповсюджені по всім континентам земної кулі називають космополітами. Кропива і кульбаба – космополіти, а також – грицики звичайні, гірчак звичайний, подорожник великий, полини і полин звичайний (чорнобиль), лобода розлога, та багато уже інших стають космополітами.
   Кожна п’ята вища рослина нашої флори належить до групи бур’янів. Збирання і використання в різних потребах бур’янових рослин може бути необмеженим, це не завдасть шкоди і не порушить екологічної гармонії в природі, тому що сама людина незалежно від її волі і бажання сприяє розповсюдженню бур’янів по землі.
Бур’яни – це ліки!
         Вперше з  бур’яновими автор познайомилась в 90-му році. Займаючись збором лікарських трав, цікавлячись їх властивостями, я наштовхнулась на твори українського ботаніка, доктора біологічних наук Заверухи Бориса Володимировича. Прикипівши до його цікавих розповідей про степові дикорослі рослини та “Вінок бур’янів”, побачила, що саме ці трави збираю влітку на пустирях, закинутих будівлях, у себе на городі, і не знаю, що саме вони є тими настирними бур’янами, котрі мешкають тільки біля людей та розповсюджуються слідом за людиною. Саме тому вони такі доступні, саме тому – куди не повернись – вони є. Зі здивуванням дізналась про їх могутню плодючість і силу виживання. Тому їх так багато навкруги, тому вони пробивають асфальт, селяться на балконі, камінні, під тином, навіть, дахах будівель, – скрізь, де тільки з’явиться клаптик земельного ґрунту чи пилу.
Не маючи змоги самій ходити далеко по трави, я збирала їх у своєму селі, де мала будиночок з садибою. Якось до нас приїхала техніка і розчистила велику площу для забудівлі, як казали, пожежної станції. Будівля чомусь не відбулася і навесні на тому місці забуяв цілий садок лікарських рослин. На одній, невеликій площі, можна вдосталь набрати все, що було потрібно. Чого тут тільки не було!
Навесні – полини і чистотіл, всі види кропив – собача, глуха, жалка, біла; грицики, подорожники і чистеці, розхідник; найшла я тут і талабан та грижник; потім забуяли жовтушники, буркуни, ромашка, звіробій, ріп’яшок, дрік, лопухи, будяк-чортополох; в кінці літа я набрала вдосталь деревію, хмелю, вище мого росту колихався чорнобильник та боліголов; потім достигла бузина трав’яниста, а за другий рік зросла бузина кущова з важкими гронами ягід. Не можна все перерахувати – бо тут знаходила все, що хотіла: еспарцет, віку, коров’як, чебреці, вероніку, хвощі, молочай, нетребу і навіть розторопшу (будяк!). Все це розплодилося всього за два роки після спустошення землі.
Користуючись цими травами особисто та реалізуючи на ринку (то настали часи безробіття), я здивовано відкривала очі на людей, які повертались до мене з подякою за могутню травичку, що допомогла їм вилікуватися. Тоді я сама не знала, що користуюся тільки бур’яновими лікарськими рослинами.
Читач, можливо, теж здивується, побачивши знайомих в лікуванні рослин і скаже: ми теж ними користуємось, всі вони є у нас на ринку, і в аптеках.
Так, є! Інакше і не може бути, тому що люди з давніх часів почали вживати для лікування ті рослини, котрі бачили біля себе, не знаючи, що вони самі їх до себе привабили. Тому в більшості люди користуються саме бур’яновими.
Та існує інша сторона відношення людей до цих рослин. Кропив і злинок так багато біля нас і вони є на кожному кроці, що у людей виробилась зневага і невіра в їх лікувальну могутність. Люди шукають маловідому травичку, “заморське зілля”, австралійського чи китайського коготя, в надії на його чудодійність.
Між іншим, про чистотіл, кропиву, полини, лопухи та інше автори-травники написали цілі книги про кожну – стільки в цих рослинах чудодійного.
Коли мені приходиться розповідати про бур’яни, люди, почувши знайомі назви рослин теж вигукують: “а ми думали, що це якісь незвичайні рослини!”
Є серед них і незвичайні. Ми запропонуємо достатній перелік бур’янових, де ви побачите, що велика кількість з них вам не знайома, хоча, можливо ви бачили їх у себе в садку чи городі, та не знаєте їх назви і що ними можна лікуватися. Ви також дізнаєтесь про перевагу бур’янових перед “заморськими”, як користуватися ними і як спілкуватися, щоб вони лікували саме ваші хвороби і може, навіть, вашу життєву долю.
Заклик ботаніка Заверухи Бориса Володимировича наголошував: ... “слід звернути більше уваги на можливість практичного використання бур’янів, ... варто відмовитись від використання традиційних дикорослих рослин, яких дедалі меншає в природі. Замість них варто вживати представників синантропної флори, які мають теж певні цілющі властивості...Шкода тільки, що ботаніки і фітотерапевти мало уваги приділяють вивченню лікарських властивостей бур’янів та й про практичне використання відомо дуже мало. Між тим поле діяльності тут дуже широке”.
З того часу понад 20 років вивчаю лікарські та інші властивості бур’янових. За цей час все більше і більше стверджувалась надзвичайна цінність їх в лікуванні. Астрологічні знання підтвердили їх могутність, а людське спілкування з бур’яновими – їх лікувальну цілеспрямованість.
І тепер ніякі інші ліки автор не запропонує ні собі, ні іншим, хоча б яку надзвичайну іншу рослину рекомендували західні благодійники, бо автор не відступиться від обраного шляху, який вважає найвірнішим.
В19 96 році автор повідомив людям про цілющі властивості бур’янових через газету “Фазенда”. Можливо дачники скористалися порадами, можливо хто і досі пам’ятає і продовжує цінувати бур’яни як ліки.
Та кілька статей промайнули, хоча й друкувались на протязі року і не змогли дійти до кожного. Видати книжку в достатній кількості автор не має коштів. Не відомо чи й тепер здійсниться надія довести людям важливість цих знань. І люди продовжують шукати далекосхідних ліків, люди продовжують зі зневагою ставитися до найціннішого, що поруч з ними.
Серйозно зайнявшись фітолікуванням, отримавши знання від медичного інституту УАНМ(Асоціації народної медицини), автор у1998 році виступила з доповіддю “Аптека  бур’янів” на ІІІ-й “міжнародній конференції по народній та нетрадиційній медицині.” Були виставлені експонати лікарських бур’янів з гаслом: “Аптека  бур’янів”.
Раптом до мене підійшов чоловік і промовив: “Що ви написали?! Бур’яни не можуть бути ліками! Це сміття, його потрібно викидати і спалювати!” В мові його був гнів і обурення.
Гадаю, що той чоловік не був учасником конференції і не слухав моєї доповіді. Та він відобразив думку багатьох людей, тому що і досі люди відносяться до бур’янів, як до непотрібного сміття.
 
Бур’яни – кардинальні рослини.
З наукової астрології дізнаємось, що саме бур’яни відносяться до фундаменту рослинного світу. Астрологія – наука, котра вивчає різні енергетичні сили природи, в тому числі і рослин. Енергія Всесвіту астрологами поділена на три рівні. Один з них найперший – фундамент миру – кардинальний, до котрого відносять основу миродому, початок початку, все те, що було, є і буде незмінним. В астрології до кардинальних, або фундаментальних відносять рослини, які з найдревніших часів збереглися в незмінному стані протягом мільйонів років. Це всі нижчі рослини ( простіші, водорості, гриби, лишайники, слизовики, бактерії), та вічнозелені вищі.
До кардинальних відносяться також ті рослини, які продовжують своє існування в самих не сприятливих умовах, і не піддаються знищенню. Вони стійкі до витоптування – скільки б трактори гусеницями не калічили подорожник та полин, вони щойно випрямляються; вони не примхливі; стійкі до холоду і посухи, не потребують догляду, а навпаки, виживають, яких би шкод не завдало їм людство – отруйна вода, ґрунт, повітря. Скільки б садоводи не викорчовували бур’яни зі своїх городів, вони чомусь не вимирають. Скільки ми не рвемо кульбаб, незабудок, або мати й мачуху, вони не зникають. Кущик рожі без догляду заросте травою і загине, а подорожник, тонконіг, спориш чи вівсяницю ніяким бульдозером не вдалося знищити.
Після негативного втручання людей – радіація, отрута, хімія, загазованість, а також негативних природних явищ – холод, спека, урагани, смерчі, зливи – виживають кардинальні рослини.
Тому фундаментом флори астрологія вважає всі дикі дерева, кущі і трави, які ростуть і розмножуються не залежно від людини, не потребують догляду і абсолютно не вибагливі.
Це і є – бур’яни. Тому бур’яни – ще і кардинальні рослини, або основа, фундамент рослинного світу. Завдяки цим рослинам наша планета зостається зеленою.
 
                БУР’ЯНИ – КАРДИНАЛЬНІ ЛІКИ.
 Кардинальні, тобто фундаментальні. Розглянемо, які властивості притаманні бур’янам, як кардинальним рослинам з астрологічної точки зору.
Як вже зазначалось, в астрології енергія Всесвіту поділена на три рівні: фізичний, астральний, ментальний. Якщо кардинальний рівень визначений як фундаментальні основи і сили енергії, то це буде фізична енергія, або фізичне тіло. Тому кардинальні рослини в першу чергу діють на наше фізичне тіло, що нам і потрібно, тому що всі ми бажаємо поправити своє фізичне здоров’я.
Кардинальні рослини найсильніші і стійкіші, тому справляють загальнозміцнюючу дію на організм людини. Скажімо, що говориться про дуб: “Якщо хочете прогнати всі хвороби одним махом, то скористайтесь листям дуба, сила і бадьорість прийдуть до вас”.
В давнину хворих завертали в простирадло, змочене у відварі дубового листя, такий спосіб враз проганяв хворобу.
Чи не забули люди, що немовлят, особливо хлопчиків, потрібно від народження купати в дубовій купелі – відварі листя чи кори. Така купель для хлопчиків з перших днів життя буде допомагати їм рости сильними і здоровими. Пам’ятаю, коли народився мій молодший брат, його купали в дерев’яному дубовому коритці, заливали перевареною водою, – від чого по хаті розходилась п’янка духмяність, – чекали охолодження води до необхідної температури і купали немовля. Коритце з дуба давало напар дубової деревини. Тепер таких коритець не виготовляють, а жаль.
Кардинальним рослинам притаманна сильна витривалість, тому вони спроможні продовжувати термін життя людей, а також лікувати найважчі,  спадкові та онкологічні захворювання.
Про одну з визначних кардинальних рослин існує легенда. Якось князь під час полювання заблукав у лісі. Блукаючи, набрів на лісову хатину в якій зустрів трьох похилих сторічних  старців: діда, батька і сина. Здивувавшись їхньому віку, він допитувався, як їм вдалося дожити до таких літ. На що старці відповіли, - “ ми все життя вживали в їжу ягоди бузини чорної”.
Така дія бузини не втрачена і тепер, втрачено пам’ять про неї. Хоча в Німеччині про це не забули і вживають сік бузини, як напій довгожителів.Відомі нам властивості бузини лікувати і онкологічні захворювання, особливо крові.
Кардинальним рослинам як фундаментальним притаманні постійність і консерватизм. Тому ними добре лікувати всі хронічні захворювання. Хронічні хвороби накопичуються у людей похилого віку, лікування бур’яновими видами для них дуже доцільно. Відомо, що кожна кардинальна рослина славетна для лікування хронічних захворювань. Так кропиву дводомну рекомендовано при застарілому кашлю, або хронічних захворюваннях шкіри, екземи, псоріазу.
Завдяки консерватизму, кардинальні рослини є хорошими консервантами харчових продуктів. Хрін, перстачі, гравілати і навіть кропива – консерванти.
Мало не кожне з кардинальних рослин блискає славою всезцілювального. Справді, ми це знаємо про кропиву, полин, омелу, бузину, інших. Звіробій в народі вважається ліками від 99 хвороб. Народний лікар М. Носаль пропонував звіробій класти в трав’яні збори як борошно для замісу хліба, вважав, що звіробій необхідно вживати при будь-яких захворюваннях.
. Назви рослин теж говорять про свої сильні властивості: дев’ятисил – “дев’ять сил” ;  перстач – “могутник”. Чорнобиль (полин звичайний) вважають скарбом здоров’я, 90 % всіх хвороб земної кулі спроможна лікувати сосна, ялина.
Самий великий кладізь вітамінів зосереджено в кардинальних рослинах. Вероніку називають “скарб-травою”, молоде весняне листя кропиви – осередок усіх вітамінів. Скажімо, молода зелень кропиви, кульбаби, мати й мачухи, сниті,  – найбагатші складом всіх необхідних організму вітамінів. Тому і рекомендовано повсюдно навесні вживати молоду зелень дикорослих кущів, дерев, трав.
Зазначимо важливість збирання кардинальних рослин саме в молодому віці, тобто на початку зростання. Завдяки постійності і консерватизму, ці рослини в більшій мірі накопичують в собі поживних речовин, які потім дуже економно ними споживаються. Якщо це багаторічна рослина, то з кожним роком в неї накопичується все більше енергії, яка буде зосереджена в корінні, стеблах, старих листях. Якщо ця енергія стоїть без руху, то з часом в цих органах починається бродіння, гниття. Цим пояснюється збирання листків полину гіркого в травні місяці для внутрішнього вживання. На аптечних упаковках полину існує завжди назва: “трава полину гіркого, травневого”.
Збирати молоді рослини, або їх органи рекомендовано для будь-яких рослин. Старі рослини накопичують в собі продукти метаболізму (обміну речовин), як і люди мають видільні органи, в яких збираються токсичні речовини. В основному вони знаходяться в огрубівших стеблах, старих коріннях.  Автор ніколи не рекомендує подрібнювати рослину для вживання разом зі стеблом. Грубі стебла рослин завжди викидають, або не збирають.
У всіх книжках – травниках коріння рослин рекомендовано збирати навесні і восени. З точки зору обмінних енергій їх краще збирати навесні; (для неплодового коріння). В який час і як збирати бур’янові, ми розповімо детальніше в розділі: “Збір і заготівля бур’янових”.
 Накінець, знаючи, що бур’яни відносяться до кардинальних рослин і несуть їх властивості, ми можемо зробити висновки для бур’янів.
1. Бур’яни фундаментально лікують фізичне тіло.
2. Бур’яни лікують хронічні, важкі та онкологічні захворювання.
3. Бур’яни мають всезцілювальні властивості.
4. Бур’яни - джерело вітамінів.
5. Бур’яни – найкращі консерванти.

ПЕРЕЛІК БУР’ЯНОВИХ
    
   Перелічити всі види бур,янів, а також описати їх в одній книжці неможливо, для цього знадобилось не одна книжка та не одна тисяча сторінок.  Ми надамо вибірковий перелік, в основному тих, що більш знайомі, що зустрічаються на кожному подвір,ї, чи садку, а також тих, що вам не знайомі, але ви їх зустрічали на полі, на городі, чи на лану, та не знали їх назви і якої користі вони можуть вам принести.
     Часто знайома нам рослина здивовано сприймається  читачем як бур,ян. Наприклад квіти нагідки, незабудки, овочі пастернак, хрін, топінамбур (земляна груша),щавель,  кущі – бузина, бузок, шипшина, та дерево – вишня. Справа в тому, що чимало бур,янів стали родоначальниками цінних культурних рослин. Бур.янами колись були жито і овес. Людина помітила їхні корисні якості, а саме – невибагливість, здатність виживати за скрутних умов, і надала їм бути хлібом на своєму полі. Буває і так, ботаніки привозять з інших країн небачену у нас цікаву рослину, починають її вирощувати, і через деякий час вона покидає грати ботанічного саду і розповсюджується уже безконтрольно по всій території не тільки мисцевої, а й на всю крїну та за її  межі. Так сталося з Енотерою, привезеною із Західної Європи, та американською пахучою ромашкою.
   З Північної Америки привезена декоративна рослина Рудбекія, та тепер вона вже зазирнула за огрожі садів і парків та інтенсивно розмножується. Всі ви її бічили, висока розгалужена рослина з яскраво жовтими квітами та пелюстками схожими до соняшника. Історія бур,янів  свідчить про те, як безвинні рослинки, потрапивши в нові умови, можуть перетворитися на небезпечних ворогів.       
    Чимало бур,янів одночасно існують і бур,янами і цінними культурними рослинами. Такими є Петрові батоги (цикорій), щавель кислий, лобода біла, топінамбур (земляна груша),  петрушка дика, кріп запашний,  гірчиця, кущі –малина, шипшина, терен, дерева – вишня, слива, черемха.. Або соняшник, яким рясніють поля як масличної культури, існує і соняшник смітниковий.  Або Оман ( дев,ятисил)? Бур,ян! На що, мені  заперечують. Та посадіть його у себе на городі, і ви побачите як кожен рік будете вишморгувати його повзучі корінці. Хіба ви не бачили як на закинутому городі квітне оман разом з кропивою і лопухами? Рослинам з повзучим корінням та пушним насінням (оман)) саме притаманно для бур,янів. Про це навіть довів академік В.Заверуха у своїх розповідях про бур,яни в книзі «Вінок бур,янів».
     Все залежить ще від конкретних  умов, та  ставлення до цих рослин На полі рослина може бути бур,яном, при дорозі або в садку окрасою, а на грядці любителя – овочем.
   Бажано шукати користь від цих рослин, ніж бездумно їх знищувати. Наприклад, такий бур,янець, як Кукіль звичайний, який росте у посівах ярих і озимих культур, у зв,язку з поліпшенням очистки зерна від нього, зникає.  А ця трава дуже цінна лікарська рослина, придатна для лікування важких хвороб, таких як новоутворення, що в Англії та Німеччині використовують. Може бути оправдана очистка зерна жита від дуже отруйного бур.яну –паразита Ріжки. Але для потреби Ріжок в медицині, іх почали  розводити штучно і культивувати. Теж саме можно впровадити і для Кукіля.
   Скільки ми ще привабимо бур,янів до культури, залежить від нас самих…
          
            1.Айстра степова (Іванок)
2. Амброзія полинолистна
 3. Аморфа кущова
  4. Березка польова
5..                Блекота чорна.
6.                Боліголов плямистий.
7.                Бузина чорна кущова та трав’яниста.
8.                Бузок звичайний
9.                Буркун лікарський.
10.                Борщівник сибірський.
11..                Буквиця лікарська
12..                Вероніка лікарська
13..                Волошки сині.
14.           Вербена лікарська (суха нехворощ).
15.           Верби кущові (всі види)
           16.       Вишня кущова, степова.
 17.           Галінсога дрібноквіткова.
18.           Гикавка сіра.
19.           Гірчак перцевий (водяний перець)
20.           Гірчак шорсткий (геморойна трава)
21.           Гірчак горобинний (спориш).
22..           Гірчиця чорна
23..           Герань червона
24.           Герань Робертова
25.           Горобейник лікарський
26.           Глід кущовий  (всі види)
            27.           Грабельки звичайні.
 28.           Гравілат міський.
29.           Грицики звичайні
30.           Гринделія розчепірена.
26.           Деревій звичайний
31.           Дурман звичайний
32..           Дивина скіпетровидна
33..           Дрік красильний.
30.           Енотера дворічна
34.           Еспарцет піщаний
35.           Жабрій ладанний
36.           Жовтозілля звчайне
37.           Жовтець їдкий.
            38.           Жовтушник сірий
39.           Зірочник середній (мокриця)
40.           Золотушник звичайний.
41.           Злинка канадська.
42.           Калачики непомітні
43.           Карагана жовта

45.           Квасениця звичайна
46.           Коноплі дикі.
47.           Конюшина повзуча, польова, червона.
48.           Кропива глуха пурпурова.
49.           Кропива жалка і дводомна.
50.           Кропива собача (пустирник)
51.           Кульбаба лікарська
52.           Куколиця біла
53.           Курячі очка польові.
54.           Кінський часник черешковий  (часникова трава)
55.           Кучерявець Софії.
56.           Королиця звичайна (ромашка).
57.           Котяча м’ята справжня (котовник лимонний) замінник меліси.
58.           Ластовень гострий.
59.           Латук дикий.
57.           Лобода (всі види).
60.           Лопух   (всі види)
61.           Лутига розлога.
62.           Льонок звичайний.
63.           Лаватера тюрінгська.
64.           Лаконос канадський
65.           Ліщина звичайна
           66.           Мак дикий.
             67.           М’яточник бур,яновий, чорний
68.           Миколайчики сині.
69.           Мильнянка лікарська.
70.           Мишій зелений (чумиза)
71.           Молочай городній та кипарисовидний
72.           Морква дика.
73.           М’ята польова.
74.           М’ята водяна.
75.           Нетреба колюча і звичайна.
76.           Незабудка польова.
77.           Остудник голий (грижник голий)
78.           Оберна широколистна (смілка).
            79.           Осот городній
            80.           Оман британський
            81.           Омег водяний
82.           Омела біла.
83.           Огірочник лікарський.
84.           Огірок пирскач.
85.           Нагідки лікарські
86.           Нетреба звичайна
87.           Нереба колюча
88.           Пирій повзучий
89.           Парило звичайне.
90.           Повитиця європейська
91.           Подорожник (всі види)
92.           Полин гіркий.
93.           Полин звичайний.
94.           Пасльон чорний.
95.           Підбіл звичайний
96.           Перстач гусячий.
97.           Перстач сріблястий
96.           Підмаренник чіпкий
98.           Ріп’яшок пряморогий.
99.           Ріжки житні
100.           Рижій дикий.
101.      Робінія звичайна (акація)
 102.      Розрив-трава дрібноквіткова.
103.      Розхідник голий (собача м,ята)
104.      Ромашка запашна
105.      Ромашка без’язичкова.
106.      Рутка лікарська.
 107.      Синяк звичайний.
 108. Сокирки польові.
           109.      Соняшник смітниковий.
 110.      Суріпиця звичайна
111.      Сухоребрик лікарський.
112.      Суховершки звичайні (чорноголовка)
113.      Талабан польовий.
114.      Татарник звичайний (чортополох).
115.      Терен звичайний
116.      Термопсис ланцетовидний
117.      Топінамбур (земляна груша)
118.      Фіалка польова  і триколірна.
119.      Хамеріон вузьколистий (іван-чай).
120.      Хвилівник звичайний (кирказон)
 121.      Хвощ польовий.
              122.      Хміль звичайний
              123.      Хрін звичайний
124.      Цикорій дикий.
125.      Череда трироздільна
126.      Чина лучна
127.      Чистець болотяний
128.      Чистотіл звичайниий
129.      Чорнокорінь лікарський

131.      Чорнощир звичайний
132  Шавлія ефіопська.
133.       Шпергель звичайний, польовий
134.      Шандра звичайна
135.      Шипшина собача
136.      Щавель кінський та кучерявий
137.      Щавель кислий
138.      Щириця звичайна, біла, лободовидна, хвостата.
            139.      Якірці сланкі.
140.      Яглиця звичайна (снить)
 




 

 ВСЕЛЕНСЬКА СИЛА РОСЛИН та НАШІ БУР,ЯНИ

  Всі рослини, як і люди, мають своє енергетичне поле, яке розповсюджується у просторі невидимими людським оком хвилями. Рослини є провідниками енергії від Землі у Космос і навпаки Всесвітньої енергії до Землі. Енергія рослин завжди стабільна і не буває хаотичною, як у людей. Кожна рослина також має свою індивідуальну постійну частоту хвиль.
Найбільш сильний енергетичний струм у дерев. Дерева ростуть високо і тому ніби з’єднують небо з землею. Хвилі дерев обіймають величезний простір. Вони розходяться від трьох метрів до трьох кілометрів навкруги від краю крони, залежно від віку. Чим старіше дерево тим сильніший його хвильовий струм.
Мало хто знає, що люди, знаходячись серед рослин і навіть на вживаючи їх, не доторкаючись до них, мають енергетичний обмін польових структур між своїм організмом і рослинами.
Найчудовіше те, що дерева переробляють негативну інформацію, яка відходить від людей, і в чистому переробленому вигляді вертає її нам, в навколишній простір та в світ небесний. Найсильнішим енергетичним велетом вважається кедр, а в наших регіонах - дуби. Особливо очищають середовище від негативної інформації у нас тополі.
Коли на місцевість приходить епідемія, рослини, особливо дерева не тільки своїми фітонцидами очищають середовище, а й своїм енергетичним полем знешкоджують негативне поле від хворіючих людей, не даючи йому розповсюджуватися.
Можна сказати, що вони стримують людей від захворювання. Відомо, що під час епідемії менша кількість людей хворіє в селах, ніж в промислових і великих містах.
З цього приводу при лікуванні будь-яких хвороб рекомендовано частіше перебування в лісі, парку, серед достатньої кількості дерев. Тому лікарні, санаторії, будинки відпочинку знаходяться в місцевостях багатих лісом, або деревними насадженнями.
Рослини добре запам’ятовують людей, довго пам’ятають і хороше і погане, що сходить від нас: і радість, і любов, і біду, і печаль, і хвороби. Саме тоді, коли ви вирощуєте і плекаєте своє дерево, чи іншу рослину, вона записує на своєму полі всі ваші почуття. Якщо ви чимось хворі, то рослина і цю інформацію переймає і активізує свої речовини саме від ваших хвороб. Ось чому так ефективно вживати ліки з особисто вирощеної, або особисто зібраної трави.
До речі, Анастасія, сибірська самітниця Володимира Мегре розповіла метод вирощування рослини для особистого лікування. Для тих, хто не читав розповімо. Щоб вирощувати рослину для свого лікування, її потрібно вирощувати з насіння. Перед тим, як покласти насіння в землю, візьміть кілька насінин в рот, обдайте їх своєю слиною і так потримайте в роті 1-3 хвилини. Потім висаджуйте. Не поливайте одразу і три наступні дні. Далі поливайте і плекайте сходи, розмовляйте з ними, кохайте. Тоді насіння і рослина з нього вбере в себе інформацію про весь ваш організм, про його хвороби і виробить необхідної енергії біологічно активні речовини саме для зцілення вашого організму. Коли будете збирати таким чином вирощену вами квітку чи кущ, попросіть у неї помочі не тільки від хвороб, а можливо, і вашого не зовсім вдалого життя. Таке зілля обов’язково допоможе. А коли допоможе, не забудьте подякувати Богу.
Кожна травичка несе в собі силу життя, в неї енергія Всесвіту сконцентрована з найбільшою силою. Сила енергії космічного потоку кругом однакова. В деревах через їх розміри вона більш розряджена, а в травичці більш сконцентрована. Чим нижча і менша за розміром рослина, тим сильніше в ній сконцентрована енергія. Тому і використовуються людством більше тр;ви. Уявіть різницю: щоб отримати однакову силу енергії від кущика трави і дерева, вам потрібно було б вжити для лікування все дерево.
У природі існує (як ми вже знаємо), синантропний клас рослин – це бур’яни. Їм властиво утворювати величезну кількість життєздатного насіння, яке ефективно розповсюджується. Вони стійкі до несприятливих умов – витоптування, холоду, засухи. Та, головне і те, що бур’яни мандрують світом з людиною, ростуть у місцях її діяльності. Раз так, то найбільш контактними з людьми рослинами будуть саме бур’яни.
З цієї точки зору і буде найефективнішим для нас лікування бур’яновими. Більше всього вони знають про нас, можливо знають і те, що ми до них негативно відносимося, порівнюємо зі сміттям. Тому в подальшій розповіді буде рекомендовано збирати бур’яни не під час прополу городу чи садиби, а в окремий, тільки для лікування призначений час.
Найбільш контактними з людьми будуть і дерева тих регіонів в якому люди проживають. Використання частин дерев для лікування завжди доцільніше з місцевої флори.
Серед бур’янових є значна кількість різних кущів. Енергетика кущів слабша за дерева, вони не поглинають космічну силу так, як трави, але їх енергетичне поле цікаве тим, що воно передає інформацію від одного виду рослин до іншого, чим зв’язує всі рослини в одне ціле. Значення кущів в передачі інформації від рослини до рослини дуже важливе – їх віття, як антени, беруть інформацію з дерев і передають їх травам, переносять енергію в силу рослин з однієї місцевості до іншої. Саме кущі збирають і переправляють енергію зеленою естафетою по всій нашій планеті – формують направлення вітрів, змінюють погоду, провокують потепління чи похолодання, неврожай чи врожайність.
В нашому організмі ягоди кущів цілющі тим, що своєю енергією вони збільшують енергетичну провідність всіх органів, очищають дорогу течії енергії від органу до органу, чим стабілізують їх взаємодію, і наш організм набирається сил, раціонально розподілених по всьому тілу.
Рослини, при вживанні їх для лікування, діють на наш організм як екстрасенси. Перш ніж зцілити наше фізичне тіло, вони зцілюють наші внутрішні польові структури, вирівнюючи їх, латаючи, очищаючи, налагоджуючи гармонійний зв’язок між усіма органами.
В тому є перевага лікарських рослин перед фармакологічними ліками.
Кожна п’ята вища рослина флори України належить до групи бур’янових, і саме вони виявляють найбільш цілющі властивості, а в народній медицині набули слави всезцілювальних.
 
   ПРАКТИЧНА АСТРОЛОГІЧНА ФІТОТЕРАПІЯ

  Лікувальну активність величезної кількості лікарських рослин з народної медицини ( понад 2 тис. назв), в т. ч. бур’янових запам’ятати одній людині неможливо, а некомпетентній з цієї області заплутатись не важко у великому розмаїтті рецептів. Навіть фахівець з фітотерапії спроможний маніпулювати трьома-п’ятьма десятками лікарських рослин. Хворі знають не більше одного десятка назв, і то тих, що бачать в аптеках. Тому протягом багатьох років люди вживають для лікування такі рослини як ромашка, цмин, спориш, дубова кора, крушина, тощо. Звичайно, ці трави хороші і ефективні, але і до трав організм звикає. Якщо сто років підряд люди користуються одними і тими ж назвами лікарських рослин, ефект лікування зменшується від звикання до них, котре передається у спадок.
Щоб полегшити запам’ятовування стосовно дії і призначення цілющих трав та поширити їх коло до безмежності, потрібно скористатися астрологічними знаннями і поділом всіх рослин по їх енергетичній властивості у природі.
Все у світі взаємно протилежне і складає єдине ціле. З астрології і східної науки – це енергії ЯНЬ-ІНЬ, ДЕН.
Енергія ЯНЬ – чоловічої природи, має позитивні і активні властивості: тепло, вогонь, світло, радість, щастя, сила, планета Сонце.
Енергія ІНЬ – жіночої природи, емоційність, холод, ніч, вода, горе, інше, планета Місяць.
Енергія  ЯНЬ-ІНЬ переходить одна в одну і можуть бути змішані, тоді носить назву енергія ДЕН – сонячно-місячної, нейтральної або середньої. По такому принципу всю рослинність нашої планети поділено на Сонячну і Місячну енергії, а також енергії ДЕН.
Рослини Сонця – енергії ЯНЬ – мають суху природу, накопичують в собі велику кількість сонячної енергії, витримують посуху і спеку. З ботанічної класифікації - це екземпляри рослин, у котрих тичинкові квіти, тобто чоловічого роду.
Рослини Місяця, енергії ІНЬ, рослини з маточковими квітами – жіночими. Вони завжди вологі, накопичують в собі багато води, листя, стебла у них м’ясисті, часто великі, люблять рости біля води.
Як і місячні, так і сонячні – обов’язково одностатеві, тобто це всі дводомні рослини. До них відносять коноплю, вербу, тополю, обліпиху, кропиву, осоки, інші.
Якщо однодомні одночасно мають в квітах тичинку і маточку, це двостатеві або обоєстатеві. Вони акумулюють енергію ДЕН і називаються сонячно-місячними.
Потрібно відмітити що нести енергію ДЕН не можуть елементи різностатевих рослин взятих разом. Не виявляють чистої енергії ДЕН і такі однодомні рослини, у котрих жіночі  і чоловічі квіти знаходяться на різних віттях, як у кукурудзи, огірків, хмелю, гарбузів, лободи. В них енергії ЯНЬ-ІНЬ не змішані, не мають взаємопроникнення протилежностей. Таке взаємопроникнення буде лише у коріннях цих рослин або плодах, а надземна частина проявляє себе як сонячна і місячна окремо. Вважається, що рослини, квіти яких мають маточку і тичинку, є досконалими у природі і несуть найвищу чисту енергію ДЕН (тюльпан, пізньоцвіт).
Звичайно, роздивитися квіти кожної рослини важко, особливо коли вони дуже маленькі, або їх ще немає. Та хто буває на природі і власноручно збирає трави, може спостерігати, що всі сонячні рослини будуть зростати на сухих місцях і по схилам, вони сухі на дотик, їх листя тонке, мало вологе , квіти переважно жовтого кольору. При сушінні вони легко і швидко висихають. Збирають їх обов’язково в сонячну днину, краще опівдні. Це пижмо, кульбаба, деревій, злинка, нетреба, щириця, суха нехворощ, цмін, чебрець, полин, перстачі та багато інших.
Місячні трави зростають на вологих луках, біля річок, озер, мають м’ясисте листя і стебло, які насичені водою, їх основна відзнака – всі рослини Місяця будуть тягнутися до води. При сушінні потребують затінку, доброго провітрювання, частого ворушіння, бо можуть швидко підгнивати та пліснявіти. Це дягель, валер’яна, череда, калюжниця, красоля, заяча капуста, лопух, верби та інші.
Енергію ДЕН несуть всі плодово-ягідні кущі і дерева (крім дводомних – обліпиха) – яблуні, груші, вишні, сливи, абрикоси, персики, виноград, смородина, малина, ожина, суниці, тощо – та всі однодомні трави і квіти.
Призначають препарати сонячних трав для підвищення імунітету і тонусу організму, насичення енергією при безсиллі і важких хворобах. Препарати ЯНЬ лікують депресію, чоловічу імпотенцію, знижений кров’яний тиск, посилюють ріст волосся, прискорюють дозрівання наривів і головне – є найсильнішими природними антибіотиками, від яких гинуть всі хворобливі бактерії і мікроорганізми. Сонячні трав’яні ліки спалюють хвороби, їх призначають і для профілактики багатьох захворювань. Гаряча енергія Сонця таких трав проявляє себе на всю силу, якщо настої з неї готують гарячим способом, заварюють крутим окропом і п’ють гарячими.
Місячні трави ІНЬ - водяні, а вода – камінь точить. Такі трави завжди мають сечогінні властивості, регулюють водно-сольовий обмін, вони дроблять і розчиняють каміння у нирках, печінці, жовчному і сечовому міхурі, виводять слиз і шлаки, ними проводять чистку організму. Лікують всі хвороби статевої сфери, корисні під час вагітності, після пологів підвищують лактацію. Мають заспокійливі і снодійні властивості, знижують кров’яний тиск, знімають стрес, забирають на себе тягар психологічних неприємностей, тому їх ще використовують для зняття зурочення, наговорів – найкраще у вигляді ванн. При зовнішньому застосуванні – відбілюють шкіру обличчя, позбавляють від ластовиння.
Пити відвари, настої та приймати ванни з місячних трав краще ввечері, перед сном і дуже важливо, щоб вони були прохолодними, тому перед вживанням гарячі відвари обов’язково потрібно остудити. Особливо це стосується валер’яни, котру ніколи не п’ють гарячою, а тільки холодною, і настої з неї бажано робити на холодній кип’яченій воді.
Рослини ДЕН діють одночасно як сонячні і місячні, вони лікують організм глибше і тонше, діють на весь організм, не залишаючи без уваги жодної клітини. Препаратами з трав енергії ДЕН лікуються довше і призначають їх, коли по організму пішла ланцюгова реакція захворювань, коли заслабли одразу багато органів. При чому потрібно пам’ятати, що лікувати весь організм будуть краще трави чистої енергії ДЕН.(одностатеві, досконалі).
Як рослини, так і люди поділяються на два типи – гарячі і холодні натури. Тому, кому постійно спекотно, хто пересичений енергією, можна вживати рослини Місяця, людям холодної і слабкої енергії – вживати сонячні.
Тіло наше теж поділено на праву і ліву сторони. Сонце править правою стороною, Місяць – лівою, тому коли органи болять чи захворіли з ліва, вживають місячні трави, коли справа – сонячні. Органи, які залягають посередині (шлунок, стравохід, хребет), добре піддаються лікуванню рослинами  енергії ДЕН. Рослини ДЕН корисні при зміщенні органів вправо чи вліво. Якщо органи зміщені вправо, то відвари з трав енергії ДЕН п’ють гарячими, якщо вліво – п’ють холодними.
В полі, на луці можливо проводити збір з сонячних і окремо місячних рослин. Для цього нарвіть букет з різних сонячних трав, а потім різних місячних. Збір чистої енергії ДЕН легше зібрати в себе в садку з плодоягідних кущів і дерев.
Сонячної енергії і здоров’я бажаємо всім.
         
  ПЕРЕЛІК РОСЛИН по ЯНЬ, ІНЬ. ДЕН:

   Щоб зробити перелік окремо сонячних і місячних рослин, ми не можемо орієнтуватися на чисто ботанічну класифікацію.  В природі набагато все складніше. Дводомних рослин в природі дуже мало, всього 4-5 %, і навіть серед цієї кількості зустрічаються, що квіти їх бувають обоєстатеві, або мають квіти обоєстатеві і одностатеві разом.
Значна кількість рослин в природі обоєстатева (гермафродитна), що і зумовлює їх виживання.
В природі важко знайти і людей чистої енергії Сонця або Місяця. На землі більше людей змішаного типу. Те саме і в рослинах, окремо сонячних і місячних всього 25 %, інші 75 % сонячно-місячні.
Наш поділ рослин на сонячні і місячні орієнтований на їх властивості, в даному випадку сухість, вологість, накопичення сонячної або місячної енергії. Кілька рослин ви побачите в обох, або навіть в трьох групах, тоді треба розуміти, що їх можна використовувати як різні види енергії в залежності від того, які органи  рослини використовувати (квіті, траву, плоди).
якщо ви лікуєте:
•       Інфекційні хвороби, безсилля, хочете наситити організм вітамінами, мікроелементами, вам недостатньо енергії, вам постійно холодно, або у вас депресія – збирайте і вживайте рослини Сонця,  в період ростучого  Місяця в гарячому напої.
•       Якщо ви лікуєте: пухлини, новоутворення, алергію, псоріаз, екзему, очищаєте організм від шлаків, каменів, водянки, хочете схуднути і попотіти, або ви пересичені енергією, вам постійно жарко, або у вас роздратованість – збирайте і вживайте рослини Місяця  в період ущербленого Місяця в холодному напої.
    Хронічні хвороби лікуйте з додаванням  рослин енергії ДЕН, яких переважна більшість в природі.
Для більшого впізнавання рослин надаємо відомі як ботанічні так і народні назви.
Сонячні енергії ЯНЬ. Місячні, енергії ІНЬ. Енергії ДЕН.

 СОНЯЧНІ ЕНЕРГІЇ ЯНЬ:
 
 1. Айстра степова (іванок)
 2. Амарант (щириця культурна)
 3. Блекота чорна
 4. Берізка польова
 5. Буркун лікарський (білий і жовтий)
 6. Вербена лікарська
 7. Гикавка сіра
 8. Грабельки польові
 9. Гірчиця дика
 10.Гравілат міський
 11.Грицики
 12.Дивина скипетровидна
 13.Дрік красильний
 14.Дев’ясил британський
 15.Енотера
 14.іван-чай
 15.Звіробій
 16.Жовтушник сірий
 17.Еспарцет пісчаний
 18.Золотушник канадський
 19.Злинка канадська
 20.Кропива жалка
 21.Кульбаба лікарська
 
 
   МІСЯЧНІ ЕНЕРГІЇ ІНЬ:
 
 1.     болиголов плямистий
 2.     борщівник сибірський
 3.     волошки сині
 4.     вероніка лікарська
 5.     воловик
 6.     в,язіль
 7.     груша дика (листя)
 8.     дурман звичайний
 9.     квасениця
 10.    конюшина лучна
 11.    кропива дводомна
 12.    калачики
 13.    лопух (всі види)
 14.    латук дикий
 15.    мати й мачуха
 16.    мокриця
 17.    м’ята водяна
 18.    мильнянка лікарська
 19.    омела біла
 20.    огірочник лікарський
 21.    пасльон чорний
 22.    перстач гусячий
 23.    розрив трава
 24.    суріпка
 25.    смілка
 26.    хміль(шишки)
 27.    чорнокорінь
 28.    щавель кінський
 29.    яглиця
 
    ЕНЕРГІЇ ДЕН:
 
  1.     буквиця (трава)
  2.     груша дика (плоди)
  3.     береза (бруньки)
  4.     Бузина (всі види)ягоди
  5.     Вишня (ягоди)
  6.     Ожина (ягоди)
  7.     Калина (ягоди)
  8.     каштан кінський(квіти)
 9.      лобода біла (трава)
 10.     малина (листя,ягоди,коріння)
 11.     мильнянка (трава, коріння)
 12.     миколайчики(трава)
 13.     молочай городній(трава)
 14.     осот городній(трава)
 15.     пастернак (коріння)
 16.     петрушка дика (трава і коріння)
 17.     робінія звичайна (акація) (квіти, листя)
 18.     смілка(трава)
 19.     талабан польовий(трава)
 20.     хвощ польовий(трава)
 21.     хміль(насіння, коріння)
 22.     черемха (ягоди)
 23.     чистотіл (трава і коріння)
 24.     шавлія (трава)
 
 

 
 
БУР,ЯНИ  ПОШИРЕНІ на ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
   
   Більшість бур,янів, поширених в Україні, належать до аборигеної флори. Деякі з них – пирій, кропива, лобода, лопухи, подорожники, щириця та кульбаба – ростуть по всій Україні як космополіти, інші – в окремих грунтово-кліматичних зонах та підзонах.
     Залежно від агроґрунтового і кліматичного поділу, характеризують забур,яненість території України по зонам: Поліся, Лісостеп, Степ, Крим степовий, передгірний і гірський, Прикарпаття та Закарпаття.
     Часто в книжках по лікарським травам автори позначають в якій зоні зростає та, чи інша рослина, а яке то місто чи область, читач не може зорієнтуватися. Тому звернемося до енцеклопедичного словника і чітко зазначимо, які області, або міста знаходяться в цих зонах.
     І. ПОЛІССЯ розташоване на захід та північ від Київщини. Полісся діляться на Правобережне (відносно річки Дніпро) і Лівобережне, а також Західне Полісся.
     До Західного Полісся (переважно ліси) відносться регіони приток Дніпра: річок Прип,ять, Стир, Горинь, Слуг, до яких входять західні частини Луцької та Рівненської областей.
      У Правобережному Поліссі знаходиться територія притоку Дніпра річки Тетерів, на якій розташовані західна частина Київської та Житомирської областей.
      Лівобережне Полісся займає територія притоку Дніпра річки Десна, в яку входять Чернігівська область та північна частина Київської області.
      ІІ.  ЛІСОСТЕП  займає майже всю центральну частину України. Лісостепи займають саму велику площу України, які тягнуться з заходу на схід та південь.
     1. Волинський Лісостеп займає  південь Луцької області.
      2. Правобережний Лісостеп займають Хмельницька, Вінницька,              Черкаська області, а також південь Житомирської, Рівненської областей, та північна частина Кіровоградської області.
    3. До Лівобережного Лісостепу відносяться Сумська, Полтавська області та схід Київської області.
    ІІІ. ЛІСИ -  Прикарпаття. Починаючи з Львівської області і далі на захід розташовані лісові регіони. Львівщину займають так звані Ростоцько-Опільські ліси. Івано – Франківську область займають Прикарпатські ліси.
Ужгород – Закарпатські ліси і Карпатські ліси в горах.
    ІУ. СТЕПИ – займають південно-східну частину України. Починаючи з Дніпропетровська ліси відсутні. Тут також степ поділений на Лівобережний і Правобережний відносно річки Дніпро. Степи тут злаково-лучні.
    1. До Лівобережного злаково-лучного Степу входять лівий берег Дніпропетровської області та Запоріжжя.
     2. До Правобережного злаково-лучного Степу – правий берег Дніпропетровської області.
    У. На Півдні України – чисті злакові Степи.
     1. У Правобережний злаковий Степ входять Миколаївська, Херсонська, Одеська області.
      2. У Лівобережному Степу знаходяться південь Запоріжжя і Каховська область.
     УІ. Є і так звані Полинові Степи, де ростуть одні полини. Це крайній Південь та Північ Кримського півострова.
      УІІ. У Криму переважно Степ, а в горах – Лісостепи.
       Весь Крим ділиться на:
      1. Кримський злаковий Степ, який розташовується одразу на Південь після Полинного Степу.
        2. Південніше – Кримський злаково-лучний Степ.
        3. У районі Сімферополя знаходиться уже Кримський Лісостеп.
        4. Далі на Південь – Кримське підгір’я та Кримські гори де ліси і степи – Лісостеп.
        Повернемося до бур,янів і розглянемо їх зростання по зонах.
      Поліссю притаманний Атлантико-континентальний тип клімату з достатністю вологи і тепла, який вплинув на формування природної рослинності. В тому числі бур,янової флори.
      З представників аборигенних бур.янів на полях Полісся найбільше поширені: хвощ польовий (найстародавніша рослина часів деревних папоротів), щавель (всі види),  череда ( всі види),  гірчаки (всі види). Ці рослини і досі ростуть у природних фітоценозах, тому ми їх можемо зустріти не тільки на оброблених землях, а і на луках, схилах, підлісках та інших не оброблених людиною землях.
      Добрі умови тут і для деяких пришельців із далеких країн. Так вологолюбна однорічна рослина з родини айстрових ГАЛІНСОГА дрібноквіткова, батьківщина якої Південна та Центральна Америка, потрапила до нас із країн Центральної Європи і настільки поширилась по городах і садках західного Полісся та Лісостепу, що дістала дуже влучну народну назву – НЕЗБУТНИЦЯ.
       Добрі умови для себе знайшов інший представник американського континенту – Злинка канадська, або Пушняк канадський. Цей бур,ян, невибагливий до грунтів, поширився не лише на сільськогосподарських полях, але й на легких піщаних грунтах, непридатних для господарського використання, у лісосмугах, на лісових галявинах, тобто став типовою рослинністю багатьох фітоценозів.
     В останні роки на Поліссі поширився далекосхідний абориген – Комеліна звичайна, яку за гарні голубі квіти називають «Синеглазкой». Завдяки тому, її часто  висаджують на клумбах у квітниках, звідки вона поширюється на поля і городи і незабаром може завдати значних клопотів хліборобам та городникам.
     Процес міграції бур,янів триває постійно. Тому сприяють як природні фактори, так і сама людина, як уже пояснювалося.
     Бур,яновій флорі Полісся  насамперед властиві вологолюбі види, невибагливі до родючості грунтів і стійкі проти підвищеної кислотності грунту. До них належать: жабрій ладаний та звичайний, гірчак льоновий, пажитниця льонова, квасениця прямостояча і рогата, жовтеці повзучий, польовий та їдкий, дзвінець безкрилий і багато інших.Звичайно, ці рослини можна зустріти також у Лісостеповій і навіть Степовій зонах, але найбільше їх на Поліссі.
      На полях і городах у Поліській та інших зонах поширені і всюдисущі пирій повзучий, берізка польова, гірчиця польова, лобода біла, підмаренник чіпкий, осот рожевий, плоскуха, мишій сизий та інші.
     Протягом двох останніх десятиріч у зв,язку із збільшенням на Поліссі площ під просапними культурами  -кукурудзою, кормовими буряками, овочевими та картоплею, збільшилась кількість таких бур,янів, як щириця звичайна, осот жовтий польовий та городній, галінсога дрібноквіткова, зірочник середній. Всі вони азотолюби і при збільшені норм внесення органічних і мінеральних добрив, посилено ростуть і розмножуються.
 
     Лісостепу притаманний помірний клімат. В цілому флора Лісостепу є прехідною від рослинності лісо-лучної до степової, тому тут знаходимо завжди представників цих суміжних територій. Проте, найбільше поширений розвиток землеробства в цій зоні протягом останніх п,яти століть вплинули на поширення найбільш пристосованих видів бур,янів. Це типові засмічувачі зернових колоскових: кукіль звичайний, волошка синя, сокирки польові, бромус житній, талабан польовий, підмаренник чіпкий, гірчак березковидний. Між іншим, такі бур.яни, як кукіль звичайний та бромус житній з поліпшенням методів очищення насіння зернових культур, майже зникли з посівів, інші, як підмаренник чіпкий, навпаки, поширилися ще більше.
      Підвищення рівня азотного живлення сприяє поширенню таких азотолюбів, як триреберник не пахучий (ромашка), дурман звичайний, жовтушники прямий та розчепірений. Збільшення площ під просапними культурами призводять до поширення щириць, лободи, плоскухи, чорнощиру, блекоти чорної.
      Посіви  багаторічних бобових трав – конюшини, люцерни, еспарцету, засмічені переважно дворічними та багаторічними бур,янами, такими як суріпиця звичайна, куколиця біла, синяк звичайний, подорожник великий та ланцетолистий.
     Степова зона поділяється на підзону Північного Степу, Центрального Степу та Південного Степу, або Сухостепу. Помірний клімат Степу досить різко відрізняється за підзонами і відмінності у флористичному складі бур,янової рослинності тут значні.
     Так, якщо в підзоні Північного Степу бур,янова рослинність за своїм складом майже така сама, як і в Південних районах Лісостепу, то вже в Південностеповій підзоні вона помітно відрізняється і особливо відмінна в сухостеповій   підзоні, яка охоплює Причорноморську та Північно-Кримську провінції.
       Степи – це безлісні простори з досить посушливим кліматом. Первозданне співтовариство природних степових трав було так добрано природою, що всілякі бур,янові не могли до нього втиснутися. Тільки, коли людина своєю господарською діяльністю порушила стійкість степових угрупувань, до їхнього складу стали проникати різні бур,яни, утворюючи навіть цілі зарості, скажімо, полину звичайного. За сухого клімату в степах переважають звичайно посухостійкі рослини і такі ж – бур,яни.
      В степу розповсюджено багато видів полину та ковили. Ковили ботаніки наліковують понад 450 видів. Трави ковили поширені у помірних зонах обох півкуль. Вчені вважають, що центром виникнення ковили є гірські та  півпустельні райони Середньої Азії,звідки вони за мільйони років розповсюдилися на значній частині планети. Але в наш час, коли на просторах степів все більше ланів пшениці, плантацій соняшників, кукурудзи, баштани кавунів, а також сади і виноградники, місця для ковилу зостається все менше і менше. Тому ковили оберігаються в заповідниках і їх потрібно розмножувати. Тим більше, що ковилеві трави вважаються високоякісним кормом для корів і коней.
      Деякі види нашої ковили в минулому використовували для лікування захворювань щитовидної залози – зобу. Наприклад, в Росії хворі на зоб збирали траву ковили пірчастої в період плодоношення, розпарювали в молоці і прикладали до шиї, а саме молоко випивали.
       А  бур,янового різнотрав,я на ланах та баштанах вдосталь: щавлія лучна і поникла, волошка, деревій,залізняк, дивина, еспарцет, астрагал, осика та бур,янові злаки (вівсюг, мишій, тонконіг, Петрові батоги, гравілат, фіалка, карагана, гірчак, ромашка – всіх не перелікувати, але й всі ті, що  ростуть в посушливих місцях і Лісостепу.
      Поряд з загальнопоширеними бур,янами у Степу є ряд видів, які ростуть тільки в цій зоні. Це біфора промениста, геліотроп європейський, дворядка мурова, сухоребрик високий та східний, горлянка хіопська.
     Іноді представник бур,янової флори степової зони належать до одного і того ж ботанічного роду, але більше пристосовані до екологічних умов степу. Так на відміну від підмаренника чіпкого, поширного в Лісостепу, в південних районах Степу росте підмаренник трирогий. Поширене у Лісостепу і на Поліссі жовтозілля звичайне змінюється в Степу іншим видом – жовтозілля весняне. Волошки розлогі та сокирки східні змінилися на  близькі до них види – волошки сині і сокирки польові.
     У Степовій зоні поширені і такі теплолюбні карантинні бур.яни, як амброзія полинолистна, гірчак степовий та звичайний, ценхрус якірцевий.
Останніми роками амброзія з,явилася під Києвом і завдає шкоди людям, які страждають на алергію від пилку. Потепління клімату дає змогу просуватися теплолюбним бур,янам і на північ, хоча бур,яни - космополіти ростуть в будь-яких кліматичних умовах.
     Особливо своєрідна бур,янова флора Криму, яка відображає різноманітність кліматичних, грунтових та інших екологічних умов, а також поєднує в собі Степ і Лісостеп, та гірські ліси.
      В степових районах Криму поширені багаторічні бур,яни. Плантації пахучої лаванди, котру вирощують і котра бур,яніє. Тут також численні бур,яни, насіння яких розповсюджується тваринами (вівцями), тому що мають чіпкі плоди. Це ріп,яшок пряморогий, чіплянка, люцерна польова, та різні будяки - розторопша, татарник, нетреби, синьоголовники, верблюжа колючка та перекотиполе, інші.
     Певні особливості має бур,янова флора Прикарпаття та Закарпаття. Так на Закарпатті бур,яніють пажитниця тверда, щавель альпійський. В Карпатах та полонинах росте чемериця біла. У Прикарпатті ростуть такі адвентивні (занесені) бур,яни, як грицики червонуваті, віка гладкувата, повитиця гронова. Тут більше поширені щириця синювата, незбутниця звичайна та опушена (галінсога).
     Розглянувши бур,яни різних зон, ви, напевно, помітили назви,що вживаються як ліки в народній та офіційній медицині: грицики, щириці, лобода і лопухи, суріпка, волошка,злинка, щавель, зірочник, дурман, чемериця, амброзія, талабан, віка, повитиця та інші. А такі, як ценхрус, чорнощир, бромус, комеліна та багато інших потребують вивчення для лікарських потреб, тому що у природі не має рослин не лікарських.
 Кожна п’ята вища рослина флори України належить до групи бур’янових, і саме вони виявляють найбільш цілющі властивості, а в народній медицині набули слави всезцілювальних.

БОРОТЬБА З БУР’ЯНАМИ

  Вести боротьбу з бур’янами – марна справа. від них можна позбавитися на деякий час, застосовуючи проривання, отруєння, спалювання, але вони знову й знову проростають. Застосування біологічних та астрологічних методів і знань були б доречними при вирощуванні городніх культур.
Останнім часом поширене розповсюдження астрологічних знань. Багато уваги цій темі приділяє газета “Фазенда”, сповіщаючи в який день і час висівати або збирати городину. Ми звертали вашу увагу, що енергія  планет сонячної системи має неоднозначний вплив на все живе на нашій планеті Земля. Безперервний ритм енергії планет, їх взаємодія, знання яких можна використати практично, допоможуть людині безпомилково спілкуватися і користатися природою, не завдаючи шкоди ні собі, ні самій природі.
Безпосередній вплив на рослинність та наш організм ми відчуваємо від найближчих до нас планет Місяця і Сонця.
Сонце – ядро нашого планетного атома сонячної системи. Всі планети і Земля – є електронами, які обертаються навкруги Сонця. І нічого дивного, що в цьому атомі є фізична взаємодія, що відомо всім з науки фізики. Сонце, як гаряче ядро, випромінює не тільки світло, і й вилучає потік заряджених часток, які називають сонячною плазмою, яка створює міжпланетне магнітне поле нашої сонячної системи, тому що негативні частки рухаються до Сонця і навпаки, позитивні – від Сонця. Але вченими було встановлено, що міжпланетне магнітне поле кругом не однакове, а ділиться на сектори і періодично змінюється то на позитивне, то на негативне, залежно від оберту Сонця навкруги своєї осі. Оберт Сонця складає 27 днів, і кожні сім днів магнітне поле змінюється на негативне і позитивне. Тоді і Земля періодично в 7 діб знаходиться то в позитивному, то у негативному полі. Зміна полів призводить до магнітних бур, що добре відчуває наш організм.
Ще більший вплив на Землю має її супутник Місяць, як найближчий планетний сусіда. Найбільший вплив Місяця – на гравітаційне поле Землі, що ми знаємо по приливах і відливах водної поверхні. Ті ж самі відливи і приливи відбуваються в нашому організмі, в рослинах і тваринах.
На цих, явно фізичних і ритмічних змінах та впливах Сонця, Місяця, інших планет, і базується астрологічна та езотерична науки, і нічого тут міфічного немає. Немає тут і нічого протибожого, як трактують деякі релігійні споглядачі. Навпаки, всі релігійні канони опираються на ритмічні часи нашої планетної системи (пости, свята, обряди).
Тому місячні ритми потрібно знати, як таблицю множення, і по ним жити, їсти, спати, лікуватися, саджати і збирати городину, а також можна вилучати бур’яни.
Щоб безпомилково орієнтуватися, в якій фазі відносно Землі знаходиться Місяць, узрівши його вечірньої пори, згадаймо і повторимо.
Новолуння. Півкуля Місяця повністю затіняється   Землею, не освітлюється Сонцем і тому нами не видима. Час максимального розширення тіл на Землі і найменшої їх ваги.*
І фаза. Місяць рухається на схід і освітлюється Сонцем, з’являючись тоненьким серпиком до половини своєї півкулі. Практично – зігнута долоня нашої правої руки. Йде процес стиснення тіл і збільшення їх ваги до максимуму.
ІІ фаза. Продовження освітлення Місяця до повнолуння. Відбувається процес розширення тіл і зменшення їх ваги.
І і ІІ фази називають “зростаючим” Місяцем.
Повнолуння. Повністю освітлена півкуля Місяця. Гравітаційні сили Місяця і Сонця діють на Землю у взаємопротилежних напрямках. Тіла на Землі розширені з середини назовні.
ІІІ фаза. Тепер Місяць рухається на захід, і освітлення півкулі Місяця зменшується до половини. Практично – зігнута долоня нашої лівої руки. Знову відбувається процес стиснення тіл і збільшення їх ваги.
ІV фаза. Зменшення освітлення Місяця до повного зникнення. Знову – процес розширення і зменшення ваги тіл.
ІІІ і ІV фази називають “ущербним” Місяцем.
Повернемось до бур’янів. Якщо полоти ділянки від бур’яну в дні “ущербного” Місяця, то бур’яни більше не зростатимуть (діючого сезону). Садівниками здійснюється практика і в дні “зростаючого” Місяця. Якщо в такий час скопати грядку, то кожне, саме слабке насіння бур’яну “проклюнеться” на 2-й – 3-й день. Тоді їх потрібно виполоти одразу в перші дні “ущербного” Місяця, і грядка на все літо звільниться від бур’яну.
Особливий час винайдено людьми-практиками. День – 18 червня до 12 години дня (або до 13 години по літньому часі). Якщо в цей і тільки цей невеликий час виполоти бур’яни, то вони більше не виростуть і навіть їх коріння згниє. Запам’ятайте таку надзвичайну годину, скористайтеся порадою і поспостерігайте її ефективність.
Тепер знову нагадаємо, що занадта боротьба зі смітником не завжди корисна як для ґрунту, так і для культурних рослин. Всі спостерігали, що останніми роками такі овочі, як огірки та помідори, втратили ту духмяність, яку пам’ятають старші покоління людей. Таке явище стосується не тільки овочів, вирощених у парниках, а і тих, що вирощують господарки на особистих земельних ділянках. Не здогадуєтеся, чому так сталося? Напевно, можна здогадатися, що ці городини позбавилися своїх біч-о-біч співдружніх рослин, а саме бур’янів. Коли огірки, маючи властивість зростати на довгих огудинах, плетуться по бур’янцю, а саме чорнобилі (полин звичайний), щириці чи лободі, то і духмяність у них з’являється. Який бур’янець до вподоби городині, той і з’являється біля неї. Нам потрібно тільки поспостерігати і вщерть не виполювати. Кожна рослина чи городина приваблює до себе ті бур’янці, які Богом їм уготовлені для найповноціннішого зростання. Щоб таке пояснення не виглядало міфічним, скажемо, що людям з давніх-давен відомо, а вченими внесено в науку “ботаніка”, які рослини живуть у фітоценозі (злагоді) і які є антагоністами і пригнічують життєздатність один одного. На такому розподілі утворюються фітоценозні ландшафти всієї рослинності.
Культура і смітник (бур’ян), коли зростають разом, то зберігають родючість ґрунту, не перекислюючи його і не виснажуючи, тому що бур’яни є ще і добривами. Так ботаніками встановлено – коли гірчиця і суріпка (бур’яни) ростуть разом з вівсом (культурою), то вони нейтралізують ґрунт, який закислюється зростаючим вівсом. Всі бобові, як культури, так і смітники, є азотними добривами для ґрунту, тому що таким рослинам притаманна властивість накопичувати в собі азот з повітря. Зростаючи разом з іншими рослинами, вони підвищують родючість ґрунту.
Останнім часом вченими висловлена цікава гіпотеза. Гіпотеза, яка стосується безпосередньо лікувальної властивості бур’янів. Якщо зібрати бур’ян, який ріс у фітоценозі з зерновою культурою, якою людина харчується одноманітно довгий час і від того захворіла на анемію (недокрів’я), авітаміноз чи нестачу мікроелементів в організмі, то саме бур’яни, які зростали з цим злаком, допоможуть людини позбавитися такої вади. Скажімо, в наш час ми багато вживаємо пшениці, при тому обдертої, позбавленої цінніших поживних речовин. Тоді назбираймо ромашки, гірчаків,волошок, іванку, інших, які ми знаємо як лікарські і які зростають поміж пшеницею. Вживши ці бур’яни з їжею, або у вигляді відварів чи настоїв, ми компенсуємо наш організм недостаючими мікроелементами та вітамінами. Знову ми прийшли до висновку про немалу користь бур’янових рослин.
На рослинах-антагоністах позбавляються, наприклад, пирію. Для цього перекопують ґрунт і густо висівають сою. Сіяти її потрібно як можна раніше, як тільки трохи підсохне земля. Соя розплететься по всій ділянці, а пирій під нею спариться, перегниє і знищиться. Першого року ви зберете з ділянки урожай сої, зате наступного року будете мати чисту від пирію площу для садіння інших культур.
З приводу цього у сільському господарстві для зменшення забур’яненості полів застосовується сівозміна, тобто щорічна зміна насаджень на одній площі. Відомо, що різні культури по-різному діють на бур’яни. Тому культури, чутливі до забур’янення (буряки, картопля, помідори, капуста, інші), треба висівати після попередників (антагоністів), які найдужче пригнічують бур’яни і сприяють очищенню від них ґрунту.         Пригнічують бур’яни добре розвинуті травостої віки, вівса, жита, конюшини, люцерни, тобто  багаторічні трави.
Та ось біда, великі площі цукрових буряків, картоплі, інших овочів, які вирощуються одними і тими ж господарствами на одних площах, не дають змоги пересівати землі багаторічними травами, а тому всюди застосовують хімічні методи боротьби з використанням отрутохімікатів, всім відомими гербіцидами.
Робиться це способом обприскування ґрунту або посівів на великих площах, з літаків. Обприскування проводиться неодноразово, а до сівби культурних рослин, перед самою сівбою, одночасно з сівбою, після неї до появи сходів і під час вегетації. Що ж, під впливом такої маси отрути бур’яни справді відімруть. Але, як ми знаємо, куди більше шкоди природі та здоров’ю людини завдає таке безоглядне застосування вбивчих отрутохімікатів. Від дії таких отрут знищуються навіть птахи та корисні комахи-обпилювачі; отруюється ґрунт, а разом з ним і продукти харчування, які стають небезпечними для здоров’я людей; отруйними хімічними сполуками забруднюються і ґрунтові води.
Тому застерігаємо, що на полях, де застосовуються хімічні методи боротьби із забур’яненістю, збирання бур’янових рослин для лікарських потреб суворо забороняється! Збирання бур’янів-ліків можливе тільки на присадибних ділянках, особистих городах, дачах, та в місцях, не пристосованих до сільськогосподарських угідь.
Ще одне застереження: пропоновані і рекламовані народу спалювачі бур’янів в металевих балончиках є тими ж хімічними отрутами. Тому, якщо ви не бажаєте отруїти на довгі роки свій город, овочі і самих себе, скористайтеся запропонованими порадами.
Між іншим, довготривале застосування одних і тих хімічних отрут призвело уже до розповсюдження бур’янів, стійких проти цих препаратів. Тобто здійснюється відомий і вічний біологічний закон природи – пристосування. Тоді потрібно буде застосовувати сильніші отрути, до яких знову звикнуть бур’яни. Відбувається той же процес, який відбувся з ліками-антибіотиками.
Фермерам же побажаємо цікавитися науковими дослідженнями та новітніми впровадженнями. Скажімо, за даними українських дослідників обнадійливих результатів досягнуто при використанні   комах-фітофагів проти берізки польової та осоту рожевого. А в Середній Азії широко використовують муху фітомізу проти вовчака (заразихи), який паразитує на коренях соняшника.

                ЗБІР і ЗАГОТІВЛЯ БУР,ЯНІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ
 
Найперша вимога: ніколи не заготовляти бур,янові трави під час прополу садиби, городу. Така умова пропонується для того, щоб наші думки були позитивними. Хочемо ми того, чи ні, але під час знищення бур,янів з ділянки, ми підсвідомо відносимося до трави, як непотрібної. То чи стане тоді вона нам в пригоді, а тим більше, в лікуванні...
Спершу оглядають, які трави взійшли і які потрібні для лікування. Вибирають кращі екземпляри і відносять на сушіння, лише потім беруться за сапку. Трави рвуть руками, коріння викопують лопатою так, щоб не зачіпити и не поранити коріння. Якщо корінь глибоко залягає в грунті, його виламують руками, або обрубують, але швидко і одноразово.
Вимога друга, яка відноситься до збору будь яких рослин. Ніколи не збирають трави на кладовищах і біля них. Не збирають трави на територіях промислових підприємств та біля них. Забороняється збирати трави для лікування вздовж автомагістралей, залізниць, у великих містах та їх парках. Не рвуть бур,янів і на полях, де землі обробляються отрутохімікатами.
Бур,янів достатньо на закинутих землях за містом, по селах, в садку, на городі, дачних садибах, на луках, під лісом та лісових посадках.
Не рекомендується збирати трави для ліків біля річок і озер в місцях, де перебуває багато відпочиваючого люду (пляжі).
Взагалі, трави для ліків бажано збирати один на один з природою, з думкою про Боже творіння, його дар і подякою за цей дар.
Трави рвуть руками, або зрізають дерев,яним чи пластмасовим різачком. Взуття збирача повинно бути на гумовій підошві. Справа в тому, що земля заряджена відмінно, рослини на ній теж мають відмінний заряд. Людина заряджена позитивно і, якщо стояти на землі босими ногами, або в шкіряному взутті та рвати траву, то єлектричний заряд рослин через людину відійде в землю. Гумовим взуттям ми ізолюємо себе від землі, тоді траву ми зберемо відмінно зарядженою.
З цього приводу до речі нагадати про шкідливість гумового взуття в повсякденному нашому житті. Ізолюючи себе від відмінно зарядженої землі, ми порушуємо кровообіг у свому організмі, який має відбуватися не тільки від роботи серця, а й завдяки енергетичним силам природи – різності потенціалів Землі і Сонця. Ізолюючись від землі наше серце працює посилено, у кровообігу виникають застої, осбливо в кінцівках ніг, тому з роками ми набуваємо різних хвороб – таких, як гіпертонія, серцева недостатність, варикозне розширення вен.
При приготуванні водяних або спиртових витяжок з рослин, завжди рекомендується користуватися не металевим, а керамичним або емальованим посудом не лише для того, щоб не зруйнувати біологічно-активні речовини, а й щоб отримати відмінно заряджений напій. Якщо це вдається, то такі ліки з напоів швидше всмоктуються в плин крові, швидше взаїмодіють зі всіма клітинами нашого організму. Більш того, напої з відмінним потенціалом прискорюють окислювально-відновлювальні реакції, підтримують кислотно-лужну рівновагу, тобто норамлізують весь процес обміну речовин. Ось яка користь від збереження в травах їх природньої суті.
Застерігаємо і слідуюче: трави ніколи не миють! Їх збирають чистими, іноді невдовзі після дощу. Якщо трави помити, то не лише заряд змиється, а й вся їх енергетична сила. Помиту траву і висушити важко, вона швидко підгниє, змінить свій колір, запах зміниться від духмяного на неприємний.
Повертаючись до збору трав, хтось запитає: «а що робити з корінням?». Його обов,язково потрібно помити від землі. Да, коріння ми миємо і тим позбавляємо його природніх енергетичних сил. Вірно і коріння не мити, а обчистити, обтерти, висушити, і ще ретельно очистити від пилу. Хто дотримується таких правил, отримує стовідсоткову якість рослинної сировини.
Щойно зібрану траву складають у в,язані лозяні кошики, якщо їх потрібно транспортувати, тоді вони не спріють. Складають їх пучечками в одному напрямку для того, щоб потім було легко з них пов,язати букетики. Для сушіння трав в,язання букетів обов,язкове: для сухих трав букети можуть бути тугішими, для водянистих – тоненькими. Підвісивши букети на горищі, не потрібно про них піклуватися, вони швидко і без відходів висохнуть, але не можна пересушувати. Забувши про траву і не знімаючи її довго, вона пересохне, вицвіте і запилиться.
Висохші букети ріжуть ножицями з пластмасовою ручкою, або перетирають руками. Грубі стебла не ріжуть, з них обшморгують траву, листя чи квіти, а стебла викидають. Готову сировину складають в поліетиленовий пакет і обов,язково роблять підпис: назва трави та час і день її збирання.
Звертаємо увагу на слідуюче, та читач сам помітив і запитає: «чому готову траву можно скласти в поліетиленовий пакет, коли нас завжди навчали трави зберігати в паперових чи тканинних мішечках?»
Відповідаємо: поліетиленова плівка є добрим ізолятором від інформаційного поля людського середовища, полієтиленова плівка зберігає незмінним інформаційне поле самої рослини, не дає випаровуватися ефірним оліям, не пропускає вологу, але основне – не руйнується інформаційне поле рослин. А щоб захистити траву від звичайного світла, використовують пакет темного кольору - найкраще чорного.
 Термін  зберігання рослинної сировини.
    Наземну частину трав зберігають не довше одного року. Ми не стоїмо на місці, ми разом з Землею і Сонцем рухаємося у просторі Всесвіту. Від цього руху відбуваються зміни в нашому організмі і на поверхні землі кожнорічно. Тому кожнорічно бажано набирати свіжі трави з цьогорічною енергетикою, в якій знаходимося ми і рослиність.
Старі трави викидають, або спалюють, а ще краще – скормити домашніх птахів. Автор торішні трави спалює, а попіл, в якому зосереджені всі мінеральні елементи (залізо, мідь, цинк, селен та інші) використовує для виготовлення поживних мазей.
   Коріння зберігає силу Землі і тому може зберігатися довше, від двох до трьох років. Виключення має корінь лакриці (солодки), коріння якої переважно складається з природніх цукрів і може бути поживним і після десяти років зберігання.
     Насіння несе в собі набагато довшу силу життєздатності. Стільки, скільки зберігається його всхожість. В насінні зосереджена зигота (зародок) життя, зигота Всесвіту, можно сказати – Дух святий, який не зникає і не перетворюється. Тому насіння можно зберігати довго, єдине, його потрібно оберігати від поїдання комахами. Для цього в мішечок з насінням кладуть  відлякуючу комах рослину, скажімо, зубчики часнику, або цибулину. Мішечки для зберігання насіння можуть бути паперовими чи тканинними, вони повинні провітрюватися. Захисний поліетилен насінню не потрібен, енергетика насіння сильніша за будь-яку зовнішню інформацію, та самозахищена.
   
  ЧАС ЗБИРАННЯ  ТРАВ   -  здійснюється по часу їх зростання і в молодому віці. Так коріння лопуха збирають в перший рік життя. Коріння всіх бур,янів збирають тільки навесні. Листя дерев теж збирають невдовзі після їх розпущення. Кожен вид рослини бажано збирати два рази на місяць. Один раз при ростучому Місяці, вдруге – при ущербному. Про це робиться запис на кожному пакеті, в якому трава зберігається. Тобто кожної трави у вас буде по два екзмпляри. Коли у вас буде одна і таж трава зібрана в різних фазах Місяця, ви зможете використати її для різних методів та лікування різних хвороб.
       Наприклад: якщо ви будете пити настій трави в часи ростучого Місяця та зібраній в дні ростучого Місяця, то таким напоєм ви насичуєте організм вітамінами, мікроелементами, підвищуєте імунитет, набираєтеся сил,  боретеся з інфекціями.
    Вживання напою в часи ущербного Місяця та зібраної сировини в такий же час, ви чистите організм від шлаків, чистите кров, печінку, позбавляєтесь гельминтів, худнете, посилюєте обмін речовин, боретеся з пухлинами, алергією, екземою, псоріазом.
     Однак, треба відмітити, що при ростучому Місяці, Земля робить видих, а наш організм – вдих. В такий час збирають трави. При ущербному Місяці Земля робить вдих, а наш організм – видих. В цей час збирають коріння. Відомо, що при ущербному Місяці коріння накопичує в собі речовини за рахунок фотосинтезу. Але коріння збирають і коли Земля робить видих, тобто при ростучому Місяці, в таких час коріння вбирають в себе речовини від землі. Тож ми прийшли до висновку, що один вид рослини, як трави, так і коріння бажано збирати два рази на місяць.
     Автор ретельно притримуєтьсяя цих правил і має всі подвійні трави і коріння.  При складанні сумішей кожен вид трави використовується в залежності від часу заготівлі по призначеному лікуванні. Наприклад, для снодійного та заспокійливого зборів беруться трави зібрані в час ущербного Місяця. Для очищення крові використовується кропива, або сік з кропиви, зібраної при ущербному Місяці, п,ється кропива в такий же час.
    Водянисті рослини краще збирати при ущербному Місяці, тоді вони швидше висохнуть.
    .
    Існують також особливі дні заготівлі рослин. Це релігійні свята. Один з них – Івана Купала. Трави збирають за три дні до свята, в день свята та три дні після. В народі вважається, що лікувальна сила трав, зібраних в такий час є найсильніщою.
    Особливим днем є повнолуння. Для всіх рослин та їх частин повнолуння є найкращим часом для збору.
    Нічого не збирають і не кладуть на зберігання в дні новолуння.
    Що стосується годин дня, то найкращим часом є:
 -   для збору листя, трави – до полудня, після того, як висохне роса;
                -  квіти збирають при сонячному світлі, коли вони повністю розкриті;
                - коріння краще всього збирати вранці та ввечері.
                Їх не можна  виставляти на сонце, тому нічний час (до сходу сонця)
                є для  них найкращим часом заготівлі;
                -  насіння і плоди можна збирати на протязі всього дня,
                але потрібно  уникати полуденної спеки.
      Час збору рослинної сировини продовжується від ранньої весни до піздньої осені, залежно від дозрівання частин рослин.
     Але існує один важливий час, коли нічого не можна брати у природи. Це час з 7 грудня по 7 січня. На ці дні приходиться і передріздвяний піст, тому що в цей час вся природа завмирає, уповільнюється обмін речовин до мінімуму як в рослинах, так і в нашому органзімі. Рослини, їх насіння, знаходяться в стані анабіозу (сну), сплять і тварини, тільки ми, люди не уповільнюємо свій ритм життя. А організм наш уповільнив і не перетравлює жирну їжу та м,ясо. Ми насилуємо свій організм, виснажуємо не по силах його, а потім навесні дивуємося – чому так важко, і чому загострилися хвороби...
    Тож будьмо трохи слухняними до життя нашої землі, нашого миродому, щоб жити з ним в ритмі і злагоді.
 




        БУР,ЯНИ  -  ЕНЕРГОРЕСУРС
   
    Розглянувши, яка громада бур,янів полонить землі, а також забруднення середовища радіонуклідами та отрутохімікатами і, користуючись нагодою цієї теми, не можна не розповісти, який енергоресурс може давати людству рослинність.
     Про такий енергоресурс людям давно відомо, але бізнес нафтового і газового добуання та атомного електробудівництва відкинув і забув нешкідливий прогресс в газо- та електроенергетиці від енергії рослин, вітру, сонця.
    В 50-ті роки минулого сторіччяя в Криму збудували сонячну електростанцію, так звану СЄС, а до експлуатації не дійшло – покинули. В передвоенні роки і після (до 1956року) будуваали вітроелектростанції і теж покинули. Та не тільки вітрила і  сонячні ЕС можно будувати, вся енергія сонця сконцентрована в рослинах.
     З біомаси рослин можно отримувати газ метан і тепло для електростанцій, з біомаси можно отримувати цукор і спирт, органічна біомасса може бути сировиною для отримання будь-яких органічних речовин, сполук та цінних органічних добрив.
     В доказі того цитую з книги «Технический прогресс энергетики СССР», Москва, «Энергоатомиздат», 1986.
      «Несмотря на низкий КПД фотосинтеза (0,2% на суше и 0,02% в океане),
ежегодный урожай биомассы на земле весьма велик (450млрд.т. –прим.О.П.).
Полный энергетический потенциал такого урожая достигает на суше 28,65 и в океане – 14,35 ТВТ (тонноватт), что в 4,5 раза превышает общий объем энергопотребления во всем мире.
     Все продукты фотосинтеза, как в виде растительной массы, так и в виде органических отходов могут быть использованы для получения топлива.
….. Сейчас во многих странах мира изучаются возможности и применяются практические меры по выращиванию быстрорастущих деревьев и высокоурожайных растений для энергетических нужд.
…. В ряде стран проводятся опыты по выращиванию для энергетических целей водорослей. Их средний урожай в сутки достигает 30г/м2. С одного гектара площади за сезон можно получить 36 тонн биомассы. При переработке такого количества биомассы получается до 10 тыс. кубометров газа метана.
  ....Одним из перспективных направлений энергетического использования биомассы является производство биогаза.   Биогаз – продукт анаэробного разложения микроорганизмами органических веществ. Состав биогаза: 80% СН4 (метана) и 20% СО2 (углекислого газа). Теплотворная способность 25 ГДж/м3.
     В Москве на Люберецкой станции  аэрации установлено 12 метантеков общим объемом до 100 тыс. кубометров.  На станции ежегодно производится 50 млн. кубометров газа, которого хватает не только на собственные нужды станции, но и для обеспечения газом поселка на 9 тыс. человек.
…. Разумеется, специальное выращивание энергетических плантаций, а также использование лесных угодий не должны разрушать сложившееся экосистемы и не должны вызывать сокращения производства продуктов питания. В условиях такого рода ограничений представляет интерес  энергетическое использование органических отходов.
   За счет переработки органических отходов крупных городов может быть обеспечено производство горючих газов в следующих объемах:
Токио – 190 млн. куб.м.; Нью-Йорк – 180 млн.куб.м.; Лондон – 120 млн. куб.м.;
Москва – 100 млн. куб.м.
    В СССР массовым отходом производства является солома злаковых. Ее количество превышает 200 млн. тонн в год. Для хозяйственных нужд используется не более 100 млн. тонн в год. Переработка оставшихся 100 млн. тонн может дать 120 млрд. кубометров газа метана.
…. Важным направлением также является анаэробное сбраживание отходов животноводства и сточных вод для получения метана и ценных органических удобрений.
…. Для морской биомассы наиболее перспективно анаэробное сбраживание с получением метана, а для водорослей, содержащих крахмал и сахар – сбраживание и дистилляция с получением этилового спирта.
…. В глубинных слоях некоторых водоемов содержатся в растворенном виде горючие газы. В Черном море на глубинах 150 метров от поверхности моря содержится сероводород, аммиак и углеводородные соединения. При этом скорость подъема сероводородной зоны непрерывно увеличивается. Запасы растворенного сероводорода исчисляются миллиардами, а годовой прирост – миллионами тонн.
     Институт (ЭНИН) совместно с рядом других организаций разрабатывает технологию извлечения и экологически безвыбросного энергетического использования растворенного в морской воде сероводорода с получением электрической и тепловой энергий и товарной серы.»*
     Ось так! Екологічно чисте добування енергій людям відомо, більше того, є технології  його виробництва, навіть нарахован весь енергетичний потенціал. Правда, для бувшого СРСР, але й для України не важко порахувати.
   Відмовившись від таких безпечних технологій, ми тепер пожинаємо плоди іншого шляху: отруєна вода і земля, засмічені синтетичним виробництвом земля і космосс, накінець, отруюються, хворіють і помирають люди.
    Країни воюють за нафту і газ, проливають кров невинних людей, влаштовують один одному нафтогазові кризи, а між іншим, використання біомаси, кожну країну зробило би автономно незалежною від енергетичних потреб.
    Після розпаду СРСР чи існує тепер ЕНИН? Скоріше його немає, а в його будинку офіси, банки або казіно, як і в інших НІІ, які скорочені до директора і кількох науковців, або зовсім реорганізовано. *
     Біомасою для енергетичних потреб з привеликим успіхом можуть слугувати бур.яни. Не потрібно вишуквати швидкоростучі і високоврожайні рослини. Вони є – це бур,яни!  Одні грицики чотири рази за літо дають біомасу. Їх не потрібно вирощувати, вони виростають самі, потрібно тільки налагодити технологію їх швидкого збирання і вивозу. А якщо вирощувати, то для них можно влаштувати місця на дахах високоповерхових  будинків, де не потрібно їх сіяти, вони самі насіються, їм потрібно тільки прокласти невеликий шар грунту і вивести стік води.
     Великі площі родючої землі забрано під будівлі міст, промисловості, шляхів. Повернути іх природі можно влаштовуючи «сади Саміраміди» - від цього тільки виграють екологія і люди. Рослини будуть очищати повітря від авто, поглинати вуглець, який розповсюджується в атмосфері і загрожує тепловим парником, забирати на себе те тепло, яким ми гріємо землю і стратосферу.
     Голод – відносне поняття, та ось, коли ми не знайдемо з якої криниці напитись водиці, лише, напевно, тоді ми вклонимося Матінці-Природі і повернемося до її дарів. Все таки людина – Господнє творіння, і Бог направить наш розум на вірний шлях.
     Нафта, газ, вугілля утворюються природою мільярди років і рано чи пізно вичерпаються. Біомаса рослин невичерпна, вона кожнорічно оновлюється і я повністю солідарна з класичним висловом ботаніка Бориса Завірухи, що
« Ні нафтові, ні атомні джерела енергії не забезпечать нам надійного майбуття. І лише земля, щороку народжуючи під променями сонця новий урожай, є тим вічним і незрадливим резервом людства, на який завжди можно розраховувати».
 
* На час 2012 року газ з сірководню Чорного моря уже добувається. За ці 20 років нашої незалежності, та напевно, газовими проблемами з Росією, все ж таки побудували і використали нешкідливу технологію автономного добування газу. 
 
     БУР’ЯНИ – КОРМА ДЛЯ ТВАРИН

   Зайві бур’яни можна використовувати для корму домашніх тварин – курей, індиків, гусей, качок, кролів, свиней, не кажучи про корову, яка споживає тільки трави. Для таких цілей можна бур’яни і спеціально вирощувати.
АМАРАНТ і ЩИРИЦЯ. Багато років тому піднялося питання про вирощування дуже питомної рослини амарант. Після широкої інформації аматори почали вирощувати амарант на своїх присадибних ділянках і користуватися ним для лікування та корму домашньої худоби.
 Аналогом амаранту є щириця, про котру ми вже писали. Щириця – карантинний бур’ян, настільки саморозповсюджуючийся, що його вирощувати заборонено. Те саме стосується і амаранту. Тому досі сільськогосподарське вирощування і заготівля насіння амаранту не впроваджено. Питомними у амаранту є його насіння і листя. У щириці – тільки насіння. Листя у щириці жорстке, з великою присутністю кремнезему і мало придатне для згудовування худобі.
В насінні амаранту і щириці присутні всі білки, у тому числі і незамінні (які є тільки в м’ясі). Таке насіння може замінити вживання тваринної їжі і для людей. Раніше писали, що саме амарант може спасти людство від голоду і смерті в часи глобальних потрясінь.
Насінням щириці та амаранту (запаривши чи проваривши) можна відгодовувати не тільки птицю, а  свиней, кролів, нутрій, кіз, овець, корів, коней.
 ЧУМИЗА. Садівник Іван Петров (з якого села – не повідомляє) написав у газету ”Дім, сад, город” листа, де розповів про чумизу наступне: “У 50-х роках чумизу сіяли в нашій країні у колгоспах, однак невдовзі про неї забули, а дарма. Вона дає набагато вищий урожай зерна, ніж традиційні зернові культури. (Тому що теж з класу бур’янів. О.П.). Чумиза – найвигідніша з усіх зернових. З однієї сотки можна одержати 100–150 кг зерна, 6–7 ц зеленої маси, 1–1,5 ц першокласного сіна. Після обмолоту солому викидати не треба, її з великим задоволенням поїдають кози та коні, а січку – й корови. …Практикував я і таке: одній кролематці давав зерно і зелену масу чумизи, а другу годував звичайним кормом. Коли через деякий час порівняв кроленят, з подивом помітив, що ті, які споживали чумизу, виросли майже у півтора рази більшими.
Дуже полюбляють зерно чумизи і курчата. Ті, хто годує їх пшоном, можуть повністю замінити його чумизою. Не відмовляються від неї і дорослі кури, і навіть гуси та качки.”
Останніми роками люди скаржаться, що домашню худобу тримати і ростити стало невигідно – корма занадто дорогі. Та ось тільки дві рослини-бур’яни спроможні прокормити будь-яке стадо тварин і коштують вони.., звичайно праці, але всього з одної сотки площі землі. А скільки ще інших бур’янів можна використати як корма.
Кропива – насіння і трава ідуть на корм всім тваринам. Господарки знають – без кропиви не виростити здоровою ні одну домашню тварину.
Лобода – трава і насіння.
Щавель кінський – насіння.
Енотера – насіння.
Грицики – насіння.
Переліковані бур’яни продукують величезну кількість насіння, можуть бути обмолочені і зібрані мішками.
Буркун білий і жовтий – трава як домішок до сіна для корів для збільшення надоїв молока.
Насіння курячого проса, мишачого горошку, чини, лопуха, моркви дикої, борщівника – список можна продовжувати і продовжувати, якщо вивчати властивості бур’янових рослин.
 Ось прийшла зима. Бог щедріше попіклувався про птиць взимку, аніж літом. Влітку – і комахи, і черв’ячки. Та взимку величезна кількість рослин бережуть на собі і ягоди, і насіння до самої весни. Насіння моркви дикої знаходиться в розкритих доверху чашечках-лійочках, наче поданих тарілочках, і не осипається.
 Робінія біла та карагана жовта – збирають стручки пізньої осені і зимою, просушують і обмолочують.
Горобина червона – полівітамінний засіб як для тварин, так і для людей. Горобину, як і калину, потрібно мати в кожному садку.
Бузина чорна і червона кущова – теж потрібна в садку, як ми уже згадували, щоб ніколи не хворіти та довго жити. Для птахів бузина – захисна сила, щоб перезимувати, витримати зимові морози. Дикі птахи ранньої осені дуже швидко об’їдають ягоди бузини, тому що в цей час вони відлітають у інші краї, і саме ягоди бузини надають їм сили для перельоту.
 Верба – для корму водоплавної птиці ранньою весною згодяться жіночі суцвіття-сережки.
Ліщина – на ній теж ранньої весни розпускаються чоловічі суцвіття-сережки. У висушеному вигляді за поживністю прирівнюються до пшеничних висівок.
 Сережки верби, ліщини  самі опадають, і збирати їх можна просто під деревом.
 Зауважимо також ще одну важливу річ. При згодовуванні птицям насіння, його потрібно пропарити окропом або проварити. Мудра природа, піклуючись про розмноження рослин, пристосувала організм птахів не перетравлювати остаточно насіння в їх шлунку. Частка насіння, в якому зберігається зародок, разом з послідом птахів потрапляє в землю, де і проростає.
Так розмножуються рослини за допомогою птахів. Шпаки розповсюджують бузину. Тому насіння всіх бур’янових для корму птиці бажано запарювати окропом або проварювати, щоб насіння знову не потрапляло з послідом на город.
Маємо надію, що прочитавши невеликий розділ про кормові бур’яни, ви тепер не поскаржитеся, що домашні тварини утримувати невигідно.
 
    БУР’ЯНИ ПРОТИ ШКІДНИКІВ
 
    Бур’яни – найцінніші біологічні засоби для боротьби зі шкідниками: комарами, тльою, попелицею, колорадським жуком, ведмедками та мишами і пацюками. Садівники добре знають такі методи. Тому від колорадського жука садіть між картоплею нагідки, чистотіл, полин, деревій і бобові – суріпку, гірчицю, жовтушники. Алкалоїди багаторічного люпину теж отруйні для колорадського жука. Відварами цих бур’янів роблять і оприскування. Остаточно позбавитися колорадського жука можна, якщо після викопування картоплі всі перечисленні бур’яни щільно закопати в землю, щоб не дати розвинутися личинкам жука наступного року. Заодно, перекопуючи бур’яни, піддобриться ґрунт.
Досвідчені овочівники вважають ідеальним вирощування помідорів поруч з кульбабою. Як засвідчили досліди, проведені в Канаді, кульбаба і латуки захищають помідори від ґрунтового грибка фузаріума. Цей грибок виявлено в стерилізованому ґрунті, який використовується у промислових теплицях. Він уражає як наземну, так і кореневу систему помідорів. Ось що таке штучні умови, де не ростуть бур’яни. Це ще раз доводить, що бур’яни з городу не можна вилучати вщерть.
Антисептиками на городах є хрін та пастернак, які теж є бур’яни з ботанічної класифікації
Пижму висаджують біля капусти, щоб її не псувала капустяна попелиця.
Бузина трав’яниста та кущова проженуть з городу мишей та пацюків, а від бур’яну чорнокорінь – пацюки та миші тікають “за тридев’ять земель”
 А ось що розповів у журналі “Дім, сад, город” П.А. Бакун з міста Києва: “Перед тим, як висівати насіння огірків, засипаю в лунки трохи землі, де росте кропива. Сходи стали набагато дружніші… А ще до цвітіння почав обприскувати огудину огірків настоєм з кропиви, чистотілу, полину. Помітив, що така суміш відлякує шкідників, які люблять “ласувати” огудину огірків”.
Ми не можемо наводити багато прикладів та перелічити всі засоби боротьби зі шкідниками. Наша мета трохи інша – тільки довести користь бур’янових для людства. Біологічні засоби боротьби зі шкідниками ви завжди знайдете в газеті “Фазенда”, журналі “Дім, сад, город”, в інших ЗМІ.
Наша мета – далі розповідати про лікувальні властивості бур’янів, особливо, маловідомих.