Невгамовна Таня

Переклад з мого россійского варіантуhttp://www.proza.ru/2017/01/07/2056

Тані сподобався хлопчик Саша?
Ну та й що з того?

... сховається у пісочниці і ліпить паски... або розглядає сонечко... тут повз нього йшла Таня... присіла і захотіла ближче розглянути його паски... але Саша надув свої гарні губки і тихо сказав, що вона йому заважає до свята готуватися. Таня здивувалася й запитала... а що за свято таке? Багато гостей прийде? Він відповів, що йому гості не потрібні... йому вистачить сонечка... Чому?.. запитала Таня ... Саша відповів... тому що вона мовчати вміє... Подивилася Таня сумно Саші у його гарні очі, встала і пішла... а сонечко? Вона полетіла за Танею туди, де багато людей і можна не мовчати...

Таня пішла, але недалеко... не встигла... почула, що хлопчик Саша плаче. Вона повернулася назад... а раптом скалку у руку отримав або піском очі запорошив!

Підійшла і питає цього реву-кореву... ну що трапилось? Він подивився на неї своїми великими очима і прошепотів... сонечко загубилася!..
Таня відповіла, що вона ймовірно до себе додому відлетіла. У неї там вдома є маленькі сонечка і погладила Сашу по голові.
Хлопчик вдячно посміхнувся і сказав... добре. Я почекаю, коли вона перевірить свій будинок. Адже вона повернеться?.. Таня посміхнулася і відповіла... да. Я повернулася і вона прилетить.

Ось так Таня познайомилася з цим... тихим і терплячим, якого важко вивести з себе?

Брехня!
Таня впіймала сарану(()) Велику і таку зелену. Хотіла похвалитися здобиччю і подарувати коханому другу... ну і що що за комір її поклала? За те він так кричав і потім пішов ромашки рвати... Таня думала, що буде пелюстки обривати і гадати на неї... а він вінок став плести з них. Вона з цікавістю спостерігала за його ромашкоделіем... а потім тихо запитала... кого ховати будете? Мою сарану або мені подаруєте?.. він губки надув і тихо сказав, що піде від неї у інший ліс, на іншу галявину... вона засміялася... Інший ліс і та галявина знаходиться за страшним яром, а у тому яру живуть злі бродячі пси. Він що Таню боїться більш тих псів?

Таня хоробро йшла у бік яру, який поділяв ліс і галявину з тим іншим лісом... Саша йшов слідом і лякливо озирався... ти казала, що тут живуть страшні бродячі пси? І чому їх немає?... Таня засміялася і відповіла, що пси її бояться ще більше, ніж він. Вона одному хвіст відірвала, двом зуби вибила... палицею... а чого вони поскупилися ту кістку їй дати? Їсти її? Ні... просто вона була дуже схожа на кістку мамонта. І Таня хотіла її Саші подарувати .. Саша злякано відповів, що він не хоче кістки у дарунок... він любить молоко і булочки... Таня відповіла, що обов'язково попросить маму спекти йому булочок...

Таня йшла через яр, збиваючи палицею бур'яни, на ходу встигаючи зловити жука, метелика, коника. Усі ці скарби вона ховала до кишені, яких у неї на штанцях було багато. Саша тільки зітхав, спостерігаючи за цією своєю хороброю подружкою. Його найбільше хвилювало, а куди пішли ті страшні бродячі пси? Раптом вони повернуться? Хоча глянувши на Таню, вирішив, що навряд чи їм захочеться з нею битися. У неї недавно нові зуби прорізалися. Вона показувала, як ними може горіхи гризти.

Саша втомився йти цим яром. Бур'яни так і норовили його схопити своїми колючками і довгими стеблами. А мухи дзижчали так огидно... пити хочу... сказав він Тані... вона зупинилася і спокійно відповіла, що скоро буде велика калюжа і вони зможуть попити з неї... Саша обурився і відповів, що він з калюжі не питиме... а раптом він козликом стане? Бабуся попереджала, що з калюжі пити не можна!.. Таня зірвала листок кропиви і стала жувати, обдумуючи щось... я бачила там горобці пили воду і багато жаб стрибало. Їм значить можна воду з калюжі пити, а нам ні? Якщо не хочеш, то і висихай від спраги! А я багато разів пила таку воду і ось жива!.. ну чого застиг? Пішли, а то мені вже набридло тут бур'янами дихати...

Тані було нудно... усі діти були зайняті дуже важливими справами ...
Зоя і Ася принесли своїх ляльок, дитячий посуд, ляльковий одяг і зображували для них рідних матерів. Таня з усмішкою дивилася, як вони їх примушували їсти невидиму їжу, надягали сукні, які рвалися на їх лялькових руках, лаяли їх якимись дивними словами... мама Таню ніколи так не виховувала. Вона завжди казала що б Таня сходила повітрям подихати, вибалакатися, а потім приходила їх з батьком порадувати тим, що з'їсть приготовлену їжу і розповість про свої вуличні пригоди. Пацани? Ці он знайшли сигаретні бички і зображують батьків, що прийшли з роботи після трудового робочого дня... один собі синяк під оком зобразив... це коли його батько з сусідом відпустку святкував... ніби обмивав... вони що купалися? Це ж взимку було!..

Шкода Саші немає... він знову на музику пішов. Потім на англійську піде... Сашу туди його бабуся кожен день водить і ніяк не може зустрітися з музикою і англійським. Якби могла, то чи не водила б туди кожен день любого друзяку... Ну коли він прийде? Таня йому б показала свій випавший зуб і збите коліно... Саша? Він би сказав, що даремно вона дівчинкою народилася... треба було пацаном народитися... Папка теж так якось мамі сказав, що ймовірно у пологовому будинку переплутали дітей? Хоча Таня вилитий папка... напевно Бог винен? Він переплутав характери, коли Таню створював.


07.01.2017

продовження у http://www.proza.ru/2017/04/18/608