Тече рiчка

          (Балада)
Тече  річка  по  долині
Поміж  верболози,
А  на  березі  дівчина
Проливає  сльози.

Білі  рученьки  ламає,
Розпустила  коси,
Свою  долю  проклинає
Та  й  у  води  просить:

«Водо  швидка,  чиста,  вільна
Ти  що  хочеш,  маєш
Серед  берегів  спокійно
До  моря  збігаєш.

Несеш  свої  прісні  чари
У  солоне  море
І,  знайшовши  собі  пару,
Ти  не  маєш  горя.

Я  ж  одна  на  білім  світі
Та  й  пари  не  маю,
Лише  встигла  розпуститись
Квітка  -  засихає.

Прийми,  Боже,  мою  душу,
Ріка,  візьми  тіло!»
Шубовсь  в  воду  прямо  з  суші -
Лиш  зашелестіло…

Козак  коня  напував
Й  бачив  цю  пригоду,
Дівку  із  ріки  дістав,
Задививсь  на  вроду.

«Будеш  мені  за  дружину,
Станем  в  щасті  жити,
Понароджуєм  синів
Як  волошок  в  житі.»

Шумить  лоза,  вода  грає,
Сонечко  заходить,
Бог  тим  щастя  посилає
Хто  своє  находить.
   21.04. 2017р., Київ


Рецензии