Берег мрiй

Скам'янілий берег моїх мрій,
Марних сподівань, загублених надій…
Скільки барв – камені самоцвіти,
Різних почуттів – мов пещені діти.

Так цікаво заглядати у минуле,
Пам’ять перевірити – може що забула.
Чи пекучий біль у моїх торканнях,
Чи сховались вже мовчазні зізнання.

Отаких питань виникло багато,
Мабуть вже не варто все те зачіпати.
А невже існує теперешній час(?)
Швидше лиш майбутнє очікує нас.


Рецензии
нагадало поезію Ліни Костенко

Гов Вина   29.06.2017 22:55     Заявить о нарушении
Дякую за подаровану посмішку...зранку.
День має бути гарним
З теплом та вдячністю

Нелли-Киев   30.06.2017 10:02   Заявить о нарушении