2. Из истории родной страны
(1987 г. – 1996 г.)
Умовляють, умовляють, розтлумачують,
І подальшу нашу долю передбачують:
Обіцяють дітям кращу, а онукам ліпшу,
Майже, як у тім прислів’ї: гіршу, але іншу!
«Ми лише стаєм на ноги, піднімаємось!»
Де ж поділось все, що було? Чи дізнаємось?
Кому роздають вугілля і метал з заводу?
Чом ціна на цукор з сіллю менша, ніж за воду?
Тую воду нам привозять із - за кордону,
А де ж ділась мінеральна, що була вдома?
Чому написи усюди, лиш іноземні?
Наче вже чужими стали вулиці й землі!
Куди йдемо, громадяни, чого чекаємо?
Що прийде хтось й життя наше нам зробить раєм?
Бо керують пройдисвіти давно вже нами,
Мабуть вже своє життя зрівняли з богами!
Нас усіх вони вважають нижчого гатунку,
Господи, та де ж від них нам шукать порятунку?
Умовляють, розтлумачують
© Copyright: Людмила Гуменюк, 2017
Свидетельство о публикации №217050700846
Свидетельство о публикации №217050700846
Рецензии