Вік вже поважний, не можеш трудитись,
Себе обійшов - то велике здійснив,
Щоби не стали на тебе всі злитись
За те, що на шию ти повністю сів.
Ніщо не вернути, ніяк не поправить,
Біль і розпука, параліч і страх,
Мову прикуто, ніг не підняти,
Невимовна мука в коханих очах.
Ми не безсмертні, усі помирають,
У старості важко, не страшно вмирать,
Сталось найгірше - у муках конає
Та, що найменше б повинна страждать.
10.03. 2017р., Київ
Нiщо не вернути
© Copyright: Григорий Божок, 2017
Свидетельство о публикации №217051101538
Свидетельство о публикации №217051101538
Рецензии
