Думи мО, думи мО... КиДне стр61

20-05-017 "ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ"
  Учора побачив по Н-В, як у Чернігові повертали пам*ятника "зрадникові українського народу Богдана Хмельницького" (таким його вважають кришталево чисті, щирі й вишИваті українці, як колись й їхній навзірець Тарас Шевченко.: ("Якби ж то ти, Богдане п*яний")
  Так от, розвернули його, невігласи доморощені, СПИНОЮ до Москви. А це значить, що він викрив себе, і нема кому буде тепер пізнавати в царя Олексія Михайловича, прапрапрадіда Путіна, про наступні витівки Вовки щодо України.
  Та це ще не усе! От у Києві Леніна з Басарабки вбрали. А НАВІЩО? Він же прямував прямо на ринок, лівою рукою притискуючи до грудей гаманця, якого дала йому прабабка Ганни МеркЕлихи НадЕля Крупченко. Вова ж Ленін показував шлях до ринкової економіки! "Верной дорогой идете, товарищи!" Так зняли, невігласи неписьменні!
  А чому ніхто не бачить, що Тарас, який стоїть напроти Університету, такий похмурий? Адже він дивиться просто на Захід! А на вусах в нього наче застигло "Куди претЕсь ви, сучі діти?" Ні, явно треба Леніна знов встановити, але замість Миколи 1-го, який немов хизувався над Заходом. Цур йому, пек йому, тому Миколі! Бо Захід - то якщоненайкращий ринок української землі!
  А Шевченка треба встановити на початку бульвару його імені, додавши лабрадориту ще метрів із 10 Щоб бачив Тарас з-під небес, вуса покусюючи, як : "Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть, І діточок з собой ведуть"
  Ну, а навіщо щорсовому баскаку праву передню лапу покалічили? Адже Щорс ДИВИТЬСЯ У ЗАХІДНОМУ НАПРЯМКУ! Чи то на Чернівці, чи на Львів! Та ще й як привітно долоню здійняв до верху! Наче вітає хвельдмаршала Айхгорна, що ось-ось висадиться на вокзалі. ЯКОГО БІСА ЗРОБИЛИ АНТИУКРАЇНСЬКИЙ ВЧИНОК ? Треба щоякнайшвидже припаяти лапу бідному коняці! Бо як прапраонука Айхгорна, Уршуля фон дер Ляйнен, та ще й, бодай Боже, з Христею Лагардовою приїдуть до Києва, і побачать коня-каліку, то ані "Леопардів", ані траншів не дадуть!
  І от, "думи мої, думи мої, лихо мені з вами", привели мене до пам*ятника Лесі Українці, який стоїть у Маріїнському парку, на мою думку, НАЙКРАЩОМУ для ПОЕТЕСИ. Стоїть Мавка Лісова під вербою, неначе "прийдешність бачу я, віки потомні". ТО ЧИ ТАКОЮ ВБАЧАЛИ ВИ ПРИЙДЕШНІСТЬ, ЛАРИСО ПЕТРІВНО КОСАЧ?