Упала роса на скошенную траву

Впали роси на покоси,
густі трави наче коси,
і на кожній на траві -
рясні крапельки роси.

Конюшина тут і квіти,
щоби сонечку радіти,
тимофіївка і королиця
із ромашковим листом.

М’ята тут і кропива,
хвощ і сниті суцвіття,
подорожник і кульбаба,
голівка як біла баба.

Ще виріс тут будячок,
сонцю підставляв бочок,
усі колючі листки -
із зеленої трави.

І ромашок тут багато,
неначе квіткове свято,
грицики і звіробій,
наче зібрався у бій.

Дикий щавель у траві,
буть високій лободі?
Із кісточок – самосів,
стали пагінці у стрій.

Тут бував іще осот,
де листків є повний рот,
кошик жовтий у нього,
швидко скошуйте його.

Були дзвоники в траві,
довгенькії і сині,
буде жаль усіх косити,
буде що худібці їсти.

У траві виріс в’юнок,
багато білих квіток,
за паркан вчепився,
швидко там повився.

У траві ріс живокіст,
стебельця, неначе міст,
і росте горошок дикий,
дрібні в нього квіти.

А у травах вероніки
дрібні синіли квіти,
а жовтенькі - поруч,
справа, не ліворуч…

Хрону тут багато
і лопухів пелехатих,
росте м’ята у траві,
жовтцю дрібнії квітки.

Тут грицики малі
рясніють у траві
і виростає талабан,
насіння буде джбан.

Росли трави політично,
у просторі полів публічно,
та скошуються вже вони,
худібці готувати до зими.

Траву косив юний косар,
хоч за освітою він пан,
життя таке, що у траві
подвиги робить трудові.

Зелені трави росяні,
ходить по ним тобі й мені,
під простором топтати ряст,
навколо світ - для нас.

3.06.2017.
Фотографія автора.