Это только дождь
знову тихенько плакав за вікном,
полив він скошені покоси
і знову землю заливав.
Не лий так довго, милий дощик,
вже припиняйся, сонце ждем,
може його бажає серце,
чи поле з мокрою травою жде?
Кому би сонце знов не ждати,
та він не слуха, плаче знов,
заплакані сіріють вікна,
навколо зеленіє саду кров.
Зеленовідтінковий світ навколо,
чи намагався відтінковість змить?
Але оце йому не вдасться
і він припинить краплі лить.
Шумить дощ по даху і на дорозі,
і шум машин мимо саду іде,
дощ поливає землю рясно,
але світ відтінковістю цвіте!
7.06.2017.
Фотографія із інтернету.
Свидетельство о публикации №217060902081