Чи то сон, чи було насправдi
Настроєм моїм прикрите
Сонце буває пекучим
Безжалісним та болючим
Інколи раптом краплини
Кидають з неба хмарини
Тоді підставляю долоні
І в ніжності я у полоні
Здіймаю до неба очі
Янголи щось там шепочуть…
Постукав поночі дощ у вікно
Пані, а ви танцювали давно?
Зруйнуємо звичний пласт
Запрошую вас на вальс
Тільки повинні ви бути босі
Та не заплетені мають коси
Я одягаю довгу спідницю
І вишиванку - не буду баритись
Та розправляю за спиною крила
І полетіла, з дощем полетіла
Чи то сон, чи було насправді
Всі присутні були дуже раді
Маю надію, це ще не раз
Буду з дощем танцювати вальс
Свидетельство о публикации №217060900971
Що ще почитаю.
Гарно так було,
У Вас, Нелі, тут.
З дощем танцювали,
Ви зовсім без пут.
З теплом,
Михаил Онищенко 2 18.06.2017 10:50 Заявить о нарушении
у літню зливу, я бігала по тим бурхливим малесеньким річкам.
Мені було років 10. А потім перша студентська осінь, коли у
сутінках я підставляла обличчя дощинкам, відчуваючи їх
ніжний дотик і дивувалась, чому так поспішають перехожі.
Зараз вже інші відчуття. Засміялась.
Дякую за цікавість до моїх дописів.
З теплом
Нелли-Киев 19.06.2017 09:01 Заявить о нарушении