Мой сказочный мир

                " ДОЩИК"

Якось літнього дня, поливаючи сад, гномик Джем почув дивні голоси, але як тільки прислухався до них і озирнувся, щоб дізнатися звідки, вони, бачачи, що за ними спостерігають, принишкли. Гном вирішив, що все це йому почулося і продовжив поливати з лійки дощиком кущі з ягодами, дерева з фруктами та овочі на грядці. Знову пролунали голоси: Ой, дивися, малинко, дощик пішов, потрібно сказати нашій подружці ожині, а то вона скаржиться, що його давно не було.
- Так, так, - сказала морквина, під яблунею дуже потрібен нам дощик.
- Це ти Джеме, поливаєш? - побачивши Джема з лійкою, запитала морквина, - а я думала, що це літній дощик. Поливай нас, гномику, будь ласка, частіше, а ми - овочі, фрукти і ягоди - потішимо тебе хорошим урожаєм, а взимку - смачними заготовками.
Гномик відразу підняв якнайвище лійку, щоб перетворити свій полив на літній дощик. А фрукти, ягоди, зелень, дерева і кущі в саду вдячно кивали голівками і намагалися швидше вирости, бо обіщали Джему гарний урожай.