Попередня частина: http://www.proza.ru/2017/07/11/79
Повітряні й легкі
ховались дзвоники в траві
і м’ята поруч височить,
лист спокою додасть умить.
Ховались у траві сунички,
червоні ягідки-дрібнички,
та була вона не сама
червона м’якоть-смакота.
Стрибнув у воду гучно так
і не бажав знайомитись ніяк,
розлогі верби й берези,
над ними хмари попливли.
Тривожило небо хмарами,
що куполи високі зачіпали,
підсвічувались сонцем куполи,
бачили світло інші береги.
Продовження: http://www.proza.ru/2017/07/19/1881
18.06.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
Воздушные и лёгкие прятались колокольчики в траве
© Copyright: Светлана Борщ, 2017
Свидетельство о публикации №217071302096
Свидетельство о публикации №217071302096
Рецензии