Сонячне послання

Сонце довгим поцілунком
Кожен день мій дім вітало
І за скринею на стінці
Слід від чуйних губ лишало.

Зайчиком сором’язливим
Світлий промінець ховався.
Тут тепер на вічну згадку
Білий підпис-знак зостався.

І послання таємницю
Той лиш достеменно знає,
Хто коханням володіє,
Що в очах моїх читає.
 
Хто у силу Світла вірить,
Бо у нього серце сяє,
Бо його любов, як мрія,
Всіх довкола зігріває.
 
16.12.2009


Рецензии
Білий котик спить на лаві
Серед нашого двора.
Прилетіла чорна гава,
Та як крикне раптом "Кра"

Білий котик налякався,
Та в трубу на хаті - скік!
Чорна гава здивувалась -
"Де ж це білий котик котик зник?"

Оцей віршик я згадав... а виступав я з ним навесні 1941 року

Стосовно схожості Вашого вірша з творами Лесі Українки, то ось у неї є вірш "Напровесні":

Не дивуйтесь, що квітом прекрасним
Розцвілася дівчина несміла, –
Так під промінням сонечка ясний
Розцвітає первісточка біла.

і т.д.

Таким чином цей вірш, як і багато інших у Лесі Українки писано п'ятистопним ямбом, а у Вас - чотиристопний хорей.

З повагою!
Ваш!

Станислав Бук   24.03.2019 01:20     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.