Вітром дихала ніч надворі
і заховалися зірки,
хмари ковдрою накрились,
закрий оченьки, засни.
Сонечко лягло вже спати
і з-під ковдри визира,
всі промінчики складало,
кожен спить наче дитя.
Їм до ранку отак спати
і дитині люлі-бай,
бо вже оченьки стулились,
спи, дитино, засинай.
Місяць з хмари визирає
та ріжок свій знов ховає,
а іще цікавий ніс,
заховалась сотня зір.
Сіра хмарка укриває,
так у небі спать лягають
і, дитиночко, засни,
люлі-бай, летять вже сни.
25.07.2017.2.00.
Картина із інтернету.
Ветром дышит ночь во дворе
© Copyright: Светлана Борщ, 2017
Свидетельство о публикации №217072701968
Свидетельство о публикации №217072701968
Рецензии