Тихо.. тихо..

Тихо,тихо,все так тихо...
Як ніколи,аж тепер
Виграє на струнах лихо,
Грає все на свій манер.
Спершу тихо,як належно.
Я у музиці тій щезну,
Щезну,як і ті слова,
Як і мова та моя;
Мов тверда,та ні крихка,
Мов одвіку я хитка.
Похитнулася та й впала,
Защеміло й заспівала.
Мов те лихо колисала,
Чашу яду випивала.
І як випила-зраділа:
Стала вся земля так біла,
Потім сіра,потім чорна,
Потім музика мажорна,-
Вже на світі не одна,
Он де музика моя!

Ні не вип'ю чашу горя,
Випю радощів до дна,
Бо одне на світі лихо.
Та й одне моє життя!


Рецензии
сильно, прекрасно...
особенно на украинском языке...
он особенно мелодичен и хорошо подобран для передачи тоски, боли и смутку...
Стихи - зеркало души поэта.....
читаю дальше.....

Донцов   20.05.2018 13:09     Заявить о нарушении
Спасибо!Печальное стихотворение,так если бы весь мир обрушился.
С уважением ,Маша.

Маша Селебрити   20.05.2018 15:03   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.