Я пташка маленька і я хочу жити
Я пташка маленька,я хочу літати
А як мені жити?І де мені спати?
Як скоро вже нігде й гнізда будувати?
Ліса вирубають,дерева вмирають,
Пташок звідусіль усі проганяють
А в мене в гніздечку малі пташенята
І як мені, люди,їх годувати?
Що робите ви з красою природи?
Чому не вдається знайти з нею згоду?
Чому с кожним роком вмирають ліса?
Чому так ганьбиться планети краса?
Я - повзик. Я - птах. Всьго-навсьго птах.
Але в нас з вами, люди, - один спільний дах.
Ми мешкаєм разом, ми з вами сусіди,
Чому ви поводитесь, як людоїди?
І зараз для повзика місця немає,
Живе сиротиною повзиків зграя
А завтра ви - люди - прокинетесь вранці
А дім ваш в руїнах. Тепер ви вигнанці.
Все можна змінити.
Ще є у нас час.
Врятуйте планету!
Врятуйте ВСІХ НАС!
16.09.2016
Про повзика
© Copyright: Анастасия Каленченко, 2017
Свидетельство о публикации №217080400476
Свидетельство о публикации №217080400476
Рецензии