Ой, лето-лето

Ой, літечко-літо,
травами повите,
росами умите,
туман на світанку,
усім добрі ранки.

Ой, червневая пора,
полуниця червона,
смородина й порічки,
засмагають щічки,
рученьки і ніжки.

Сонце легко поцілує,
червоніють, іще чують
кування зозулі:
на гілочці була,
соловейка чула.

Соловейко там співав,
тьохкав та і щебетав,
слухаємо солов’я,
ще мила біля гнізда
чує пісню молодця.

Ой, червневая пора
зронить росу ізрання,
росяна доріжка,
мокрі босоніжки,
виростають ніжки.

Липня гаряча пора,
чорниця була смачна,
черешні і вишні,
у лісочку і в саду
знайшли малину смачну.

Тепер серпень на порі
і травиця у стозі,
яблука, груші і сливи,
дині й кавуни красиві,
смугасте чекає диво.

Персики і абрикоси,
виноград запросять
достигати, пригощати,
смаком дивувати,
літом чарувати.

Літечку іще тривати,
нам радіти і чекати
дощ і сонце, урожай,
щоб заможним
був наш край!

6-8.2017.
Фотографія із інтернету.