В поле лунная царевна выйдет

Попередня частина: http://www.proza.ru/2016/07/27/2050

У поле місячна царівна вийде,
і враз засвітиться навколо світ
преніжним чарівним промінням,
щоб розсипати дивоцвіт.

Вона хмарини із неба відгорне
і повний місяць у небо веде,
а потім зіроньки засвітить,
намисто їх красується рясне.

Чумацький шлях над нею світить,
але куди він приведе?
А може хтось його помітить,
хто ввечері на когось жде?

Всю ніч зіркам йому світити,
за хмару місяць не ховати,
а місячна царівна іде світом
промінням усім допомагати.

Чарівним променем напише
кілька фраз, натхнення додає,
а може когось іще дражнить,
у хмару місяць загорне.

Під тою ковдрою місяцю спати,
ріжок чи круглий бік ховати,
аж поки сонечко не збудить
і воно вийде з власним чудом.

Сонцю виблискувати променями,
світити йому зранку понад нами,
рожевий швидко розжене туман,
з ним сонячну царівну зустрічай.

Продовження: http://www.proza.ru/2017/08/20/1056
8.08.2017.
Картина Олександра Маранова.


Рецензии