Це перекреслено.
Ми вийшли зі власного минулого і нам немає величі.
Ми щасливі. Наші думки швидкіші ніж руки.
Ми креслимо олівцями натальну карту життя.
І хтось говорить, що ми змінилися. Стали жорстокосердими і невідвертими.
Людьми у футлярах з металу. Новими Юдами з пап'є-маше.
Та хіба вартує життя й п'яти су, коли ти мешкаєш у країні,
де серце й легені дешевші від паперу, бензину й броні?
Я не маю голосу лідера,
не читаю сучасних газет,
не відвідую світських івентів,
не вбиваю комах і тварин.
Я останній, хто ще говорить.
Я останній, хто іще пише.
Я останній, хто кличе рідних і друзів на зустрічі
Без вагомих на те причин.
Я останній Живий.
Життя
© Copyright: Маргарита Вельбах, 2017
Свидетельство о публикации №217081000107
Свидетельство о публикации №217081000107
Рецензии