Якби знати
Що вірити,ждати
Не кожен так зможе.
А чекає сонце ранку
І зіроньки-ночі.
І приходить ранок,
І сміються очі.
Хмари,як перлини,
Як життя хвилини
Все летять,летять.
Ще турботи сплять,
А день уже мріє.
Сади у віночку
І багряне сонце
У небі,в куточку..
Ось і ніч на видноколі,
Зорі,як свічки,
Догоряють ще поволі
Сонячні стрічки.
Дочекали зорі ночі,
А сонце і ранку.
Заярілись ще раз очі,
Ждали до останку.
Якби тільки знати,
Що вірити,ждати....
Свидетельство о публикации №217081501460
У що вірити, що чекати
Не кожен так зможе,
Нехай ранок допоможе,
А поки тільки ніч,
Сповнена очікувань
І як перемогти,
Довжину відстаней...
Ну вот как-то так. А вот, например, по-китайски вообще никак. Надо бы подучить.
Юрий Гладышев 15.09.2017 06:13 Заявить о нарушении
А що стосується мого вірша,то я написала про людей,які здатні на глибоке почуття кохання,яке долає "довжину відстаней"
З повагою,Маша.
Маша Селебрити 15.09.2017 09:41 Заявить о нарушении