Попередня частина: http://www.proza.ru/2017/08/14/1936
Запливають качечки
до острова залюбки,
вітерець не заважав,
гілля верби колихав.
Тут берізоньки гілля,
в’яза й граба навмання,
алича, клумба росла
з сальвій, хост і чистеця.
Гарні серця металеві
поруч них завмерли:
постамент тримає міцно,
із металу квіти квітнуть.
До острова пливли
так качечки спішили
і на берег прибули,
пригощати чим, качки?
Старий клен, дуби молоді,
острів за хвилину обійти,
сім лавок із серцями
металом прикрашали.
Острівець можна обійти,
якщо захочеш, не спіши:
“острів кохання” жде
тих, хто до нього йде.
Продовження: http://www.proza.ru/2017/08/17/1918
9.08.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківськ.
Заплывали уточки
© Copyright: Светлана Борщ, 2017
Свидетельство о публикации №217081500802
Свидетельство о публикации №217081500802
Рецензии