Сучасне кохання таке зiтхання

Віддай всі свої лайки, я стану популярним
Вектори наших фотографій зліплю добутком скалярним
Не напружуй свій мозок, ти й так не зрозумієш
Пішли в кімнату, там мені покажеш все, що вмієш
Тримай так руку далі, мені дуже комфортно
З тобою цілуватись по-французьки безтурботно
А ти й далі кліпай дурними очима
Радій, що в тебе є хлопець, а в мене дівчина

Нас вже не врятувати, ми впали дуже швидко
Мрії на сонці розтанули як шоколаду плитка
А ти все ще знімаєш на пам'ять наше падіння
Тобі все одно, для тебе світ лиш сновидіння
Нам мало місця, ліжко вже не планета
Ти тягнеш мене в чорні діри, щоб осідлати комету
Використовуй свій шарм, він так гарно працює
Але тобі неважливо, хто, головне – що цілує

Ходив слід за тобою, оберігав як міг
Грав в твої ігри, забирав собі твій сніг
Схрестивши руки, чекаєш на прощання
Кажу, що люблю, у відповідь зітхання
А я той ще дурень, шукаю нові стіни
Збираю нові граблі, ними розпалюю каміни
Та гріюся думками, що все роблю як треба
Все ще сліпо вірю, що я твоя потреба

Друзі били й катували, казали, що не пара
Що ти того не варта, від тебе лиш примара
Але примара тут не ти, а те, що між нами
По річці тече кров, відкриті рани наче брами
Казав не раз, що кохаю, що ти є сенс життя
Між зорями літаю, а ти тікаєш в забуття
І в небі голосно лунає твоє звичне зітхання
Таке воно зітхання, це сучасне кохання