Вот и осень

***
Вот и осень под утро стучится
Еле тёплым без ветра дождём,
А мне лето по-прежнему снится,
И, что вместе ещё мы вдвоём.
Загрустили берёзки во злате,
Провожая на юг лебедей,
Кто же знал, что такая расплата
За любовь поджидает людей.
Не бывает людей без ошибок,
Так зачем же виним мы других.
Променял бы я сотню улыбок
Вновь на искры в глазах озорных,
На твой смех, что по-детски наивный,
И всю нежность вновь ласковых рук,
Но скребут по душе только ливни,
Подливая в бокал свою горечь разлук...

======================================

перевод на украинский язык
украинской поэтессы Гойнолки

Ось і осінь прийшла с позаранку
Ледве теплим без вітру дощем,
Знову літо приснилось з серпанком
І що разом з тобою ми ще...
Ось берізки сумні в позолоті
Проводжають у вирій птахів
Хто ж це знав, що така ось розплата
За кохання чекає людей...

Без помилок ніяк не прожити
І винити когось - чи не гріх?
Сотні пОсмішок я поміняв би
На іскру, що в очах пустотливих твоїх,
На твій сміх, що немов у дитини
І всю ніжність тих ласкових рук
Та скребуть по душі тільки зливи
Наливаючи в келих... гіркоту від розлук.






03.09.17.