Похилив вітер верби над ставом,
і у воду упаде роса,
чом сумна стоїш, юная вербо,
чи до тебе не прийде весна?
Може вітер із далі несе їй
звістку гарну, а може сумну,
не хилися над озером, вербо,
і смутить припини дівчину.
Вдалину поїхав її милий
і стоїть дівчинонька сумна,
жене вітер над озером хмари,
звеселити не може весна.
Не сумуй, дорогая дівчино,
за милого свого не журись,
повернеться, бо він любить милу,
і зоряною видасться ніч.
Вам світить у небі місяченько,
долі ясна засвітить зоря,
усміхнулась тепер дівчинонька,
гілля радісно хилить верба.
Текст пісні.
8.05.2017.
Світлина із інтернету.
Наклонил ветер вербы над прудом
© Copyright: Светлана Борщ, 2017
Свидетельство о публикации №217090301782
Свидетельство о публикации №217090301782
Рецензии