Чужi вiршi
Де щирість і оголеність душі.
Та розчинилась у віршах і щем,
Занадто боляче торкатись таких тем.
Незвична Осінь і палке кохання…
Здалося запізнілим було зізнання,
Але пронизливо і так чутливо,
Що можна сподіватися на Диво.
Вже ранок прокидався від пісень,
Дощеві співи так лунали цілий день.
Своє осіннє щастя я мабуть одягала
Без парасольки по калюжам крокувала.
Свидетельство о публикации №217090701390