Настрiй
Час вже втомився бути у приймах.
Більше не хоче нічого чекати,
Осінь немов нерідна мати.
Приходив біль, згадав всі образи,
Порозумілись ми з ним не одразу.
Подарувала красуня ніч спокій,
Чудова мандрівка була за мій обрій.
Свидетельство о публикации №217091201913
Дай Боже Вам здоров'я і щастя! Нехай "у небі зім'ятому у чужих обіймах" для Вас засяє радість.
З повагою,
Валентина Петряева 13.09.2017 08:56 Заявить о нарушении
Моя подруга - філолог та рецензент моєї україномовної рими
пожартувала, коли пояснила їй, як виникло написане:
- люди стогнуть у такому стані, а вона вірші пише.
Отож дозвіл на публікауію від неї я маю. Вже можу сміятись.
Та нічого страшного, підвернула ногу, але біль був якийсь несамовитий.
Та все гаразд. вже ходжу на 2-х, а не 4-х. Жартую
Дякую Вам за відчуття...але це важкий хрест.
З повагою і теплом
Нелли-Киев 13.09.2017 10:05 Заявить о нарушении
Може напишу, як вдягається рання Осінь. Троянди - насичені кольори але нема жовтого.
Та хризантеми - від гаряче жовтого до фіолетового.
З повагою і теплом
Нелли-Киев 15.09.2017 21:08 Заявить о нарушении