Ой, в поле верба, верба зелёненькая

"Ой, у полі верба,
верба зелененька,
чому, дівчинонько,
чом така сумненька?

Де співи і танці,
веселі розмови,
чому з подругами
не бувало мови?

А може за милим,
дівчино, сумуєш?
А співи і танці
може і не чуєш?

Стоїш серед поля,
може і на горбі,
пече в небі сонце
і вітри на волі."

"Співи й милі танці
бачу і почую,
тільки наче серце
дома не ночує.

Десь гуляє вітер
у степу по волі,
тільки миленького
не зове додому.

Тільки миленькому
там іще служити,
передасть же вітер
листи і привіти.

Передай же, сонце,
променів тепло,
уночі й уранці,
тепло щоб було.

Передай же, море,
хвилю солону,
повернутись швидше
додому йому.

Передай же, небо,
хмари і росу,
бережи як треба
його на посту.

Передай, лісочку,
захисту стіну,
може заховатись
поможи йому.

Передай же, земле,
сили величні,
тебе захищати
і служить тобі.

Нехай оборонять,
бережуть завжди,
сил землі і неба
вистачить на всіх.

Оборонить небо,
земля і вода,
і гасне навколо
вогню стихія.

Стане захищати
земля, а ще час:
він обороняє
країну для нас!"

27.08.2017.
Світлина із інтернету.


Рецензии