Сива осiнь
Чому зі мною вона так лагідна?
Вона сміється наді мною досі,
Розчісує свої злотисті коси
І думає,що будуть сльози-роси.
Ні,над лихом я вже не заплачу
Її рудих очей більш не побачу,
Я знаю,що вони лукаві.
А коси її сонячно-злотаві?
Фальшиве золото вже треба змити-
Не треба марно сльози лити.
Ти сива,чи не так?
А я ще молода,завжди з весною.
Та все-таки смієшся наді мною
І сміх той розливається луною.
Була для мене ти чужою,
Була,тепер чомусь тобі я вірю,
Хоч злоба криється в твоїх устах.
Ти-сива осінь та я мрію-
Позолотієш у моїх же снах.
Свидетельство о публикации №217092301843
Егор Черепанов 08.10.2017 20:49 Заявить о нарушении
С уважением,Маша.
Маша Селебрити 08.10.2017 23:13 Заявить о нарушении
Это Вы так написали. Я ничего не прибавил.
С уважением,
Не обижайтесь,
мне, правда, очень нравятся Ваши стихи,
Егор Черепанов 08.10.2017 23:17 Заявить о нарушении
С уважением,Маша.
Маша Селебрити 08.10.2017 23:26 Заявить о нарушении
Извините, по-другому они не воспринимаются.
Маша, извините, ничего личного,
Егор Черепанов 08.10.2017 23:33 Заявить о нарушении
С уважением,Маша
Маша Селебрити 08.10.2017 23:37 Заявить о нарушении