Та знову чужі вірші
Стежинкою у минуле
Торкаються шрамів душі
Невже? Невже щось забула
Дуже любила той кольор
Файним він був у те літо
Ранок здавався прозорим
Та смутком він став повитим
Прокинулася поночі
Щось загубилось в житті
Мені не світили очі
Куди тепер треба йти
Цей фіолетовий одяг
Велика діра на коліні
Наскочив життєвий потяг
Штовхнув мене на каміння
Було фіолетове небо
А я біжу до лікарні
Серцю так було треба
Надії мої були марні
Зовсім пуста палата
Розгорнуті двері, мов брама
Я лиш змогла запитати
А де тепер моя Мама
Спогади
© Copyright: Нелли-Киев, 2017
Свидетельство о публикации №217092500701
Свидетельство о публикации №217092500701
Рецензии
