накип

був в нашому вузі хлопець, на першому курсі, якого всі вважали аутистом.
Ніколи не любив НЕ-Справедливої зверхності, особливо старших колег відносно - молодших (по віку і досвіду),
багато хто із старших курсів факультету - зверхньо відносився і висловлювався на цю тему. Замість партнерства та підтримки - породжували ті самі ж складнощі і нерозуміння, через які пройшли самі. і я ще й жив з ними.
Були і доброзичливці, які особисто мене підтримували і наставляли на правильне сприйняття дійсності і тягарів: однокурсники, 5-курсники, 2-курсники... кожен по-трохи. (мій низький уклін ВАМ)
і знаєте, мені подобалося сидіти з цим хлопцем на лекціях, слухати його на перервах, його коментарі і питання були хитрими, дуже продумані, трішки плутані - але цікаві, інтригуючі. Ця людина видавала нову інформацію в знайомих буквах і звуках. Нічого, але все таки - Інтригуюче.
Саме я, якось на одній із лекцій листопадовим раннім вечором підсадив його на музику Оззі Озборна, на рідкісний і дуже нехуйовий хеві-альтернатів альбом 2005 "Актроспектива"
я й сам на Озборна завдяки цьому альбому - і підсів.
Я вгощав його пивом, а він спішив на Сімпсонів.
Коли ми заселялися в общагу, на нашому 2 курсі, цей хлопець, наш однокурсник, серед черги із тисячі студентів знайшов підійшов до мене спеціально щоби востаннє про щось поговорити, про те, про це... і він сказав, що він поступив в престижний Київський ВУЗ, на безплатне.
А в Сумах - він вчився платно.
А в Сумах, хоч він і місцевий - в його вузі його гнобили. на багатьох преметах - йому ледве тройку поставили за рік. на парах, він був поза увагою... поки заучки і правильні діточки били себе в груди перед іншими "бля буду - но зроблю как кажуть, безроздумно, заучу" (і хлопці і дівчата), хизувалися вмінням жополизства і дипломатії.
і от - нова жизнь, новий вуз, нові умови, НЕ СУМИ. слухи про цього хлопця - надто фантастичні, як для цього погребного гнилля: він - розумний, він - відмінник, він - бюджет, він - майбутнє. він - зразок серед свого нового вузу.
Шановні, що не так: з місцем, з містом, з оточенням?
Я - всіх терпів. я все пройшов, свої чесноти - відстоював. Терпів, терпів, терпів. З 3-курсу- мій табель працював на мене, а з 4-го - я жив в своє задоволення в нашому, моєму вузі. І все одно - багато речей я продовжував терпіти, мучитися.
Я не був відмінником, був - собою. ви це знаєте. Я не пив - але ваші пси щоразу ловили мене за моментом і принижували. я не боюся принижень. ще з школи, ще з 7 класу - з тих часів точно не боявся.
Хто шукає гниль - той знайде. це правда. Але якщо гниль сама себе проявляє...треба щось діяти. хоча б із себе, хоча б - почати із своїх чеснот, розвивати, повагу, правду, істину
не туди я попав, не на ту землю...