Попередня частина: http://www.proza.ru/2017/09/29/45
Це все колись уже було,
коли державу руйнували,
не купа ворогів здаля,
тільки свої допомагали.
Це Катіліна Луцій Сергій,
з патриціїв найгірший,
до влади будь-як рвався,
тому що він прокрався.
Не вдалось стати консулом,
хоча кандидатуру висував
і що завгодно без податків,
райське життя всім обіцяв.
Утретє він зазнав невдачі,
зібрав в Ерурії війська,
іде він Рим завоювати,
щоби зі плебсом і влада.
Виголосив Ціцерон промову
та розповів про Катіліну,
а Рим вже військом захищався,
від того, хто діяв злочинно.
В боях загинув Катіліна,
не став він консулом ніколи,
але сенат таки зруйнує
і про республіку не буде мови…
Продовження: http://www.proza.ru/2017/10/04/2180
20.09.2017.
Віршовано за оповіданням Тараса Франка
“Іменитий злочинець ” із збірки
“У мандрівці століть.”
Фотографія із інтернету.
Это когда-то уже было
© Copyright: Светлана Борщ, 2017
Свидетельство о публикации №217100300021
Свидетельство о публикации №217100300021
Рецензии