Не йди від мене, літечко, не йди!
Не всі ще почуттів зів’яли квіти.
Іще красуються у зелені сади
Й від стиглих яблук обважніли віти.
Лататтям вкрилось дзеркало води.
Вже час птахам до вирію летіти…
Не йди від мене, літечко, не йди!
Не всі ще почуттів зів’яли квіти.
Несуть вітри на крилах холоди –
Пора туманів вже не за горами.
І полином ледь-ледь гірчать меди.
Хоч трішечки, прошу, зостанься з нами –
Не йди від мене, літечко, не йди!
Л течко рондель
© Copyright: Ирина Булахова, 2017
Свидетельство о публикации №217100501953
Свидетельство о публикации №217100501953
Рецензии