Вітряні гойдалки у листях.
Який співучий восени
Мій любий вітер, завжди сни
Немов би у музичних крихтах.
Не розрізниш ти певну ноту.
Шалена швидкість, тільки мить
Настроєве моє бринить,
Немов віддали мою квоту.
А далі інші вже закони -
Тепер безправний я глядач.
І скільки листя, стільки вдач,
Роздягнутими стали крони.
І позіхає вранці вітер -
Він малював всю ніч килим.
Та попрощалася я з ним,
Мій двір барвисто був укритий.
Вiтрянi гойдалки
© Copyright: Нелли-Киев, 2017
Свидетельство о публикации №217101401206
Свидетельство о публикации №217101401206
Рецензии