Эта осень, действительно, золотая

Ця осінь, справді, золота,
злетить пожовклими листками,
бурштинова й багряна є краса,
ялинки зелень не міняють.

Див осені сяяння золоте
шелестить прощальною красою,
лист не останній ще летить
і зустрічається з травою.

Трава зелена ще бринить
газоном юним, стеблами старими,
він ще росте, та тільки весь
засиплеться пожовклою красою.

Листок сухий серед гілок
застряг, із вітерцем співає,
це мелодійно він шумить,
у музику свій звук вставляє.

Вітер летів по небесах,
голосний шум у верховіттях,
і так, танцюючи униз,
на землю розсипає листя.

17.10.2017.
Фотографія автора.
Парк Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.


Рецензии
Спасибо! Какие красивые стихи!
с ув, Сталина Мирошвили

Чуйкова Лина   31.10.2017 20:30     Заявить о нарушении
Спасибо, природа вдохновляет)

Светлана Борщ   31.10.2017 23:10   Заявить о нарушении