Зелений и черний чай

Зелений і чорний чай

        Чай п’ють всі народи світу. Основним звинувачувачем тяги людей до чаю як тонізуючого напою, є присутність в ньому наркотичного алколоїду – кофеїну. Місткість кофеїну в чайній рослині найбільша порівняно з іншими, що зустрічаються у природі. Навіть у каві його у два рази менше (2,4 %) ), ніж у чаї (4;5 %), і тільки спосіб приготування напоїв з них зумовлює те, що в чашці кави стільки ж кофеїну, скільки в чашці чаю.
 
   Пристрасть всього людства до чаю та кофе, зумовлена саме пристуністю в ньому наркотичної речовини  КОФЕЇНУ, який збуджує нервову систему. У великих дозах він може викликати навіть ейфорію. Тому в тюрмах люди заварюють собі "чефир" - 50 грам сировини на склянку кипятку. Після вживання такого напою, серце намагається вискочити з грудей, та вживший "чефір" задовольняється піднятим настроєм і високою активністю агресії.   

   Не дивлячись на присутність кофеїну, який у великих дозах і несприятливо діє на організм людини (збуджує нервову систему, підвищує тиск) все таки чай – найскладніша за хімічним складом рослина.

   Чай як напій вивчається на протязі століть. Над вивченням хімічного складу теж працюють уже півтора століття.  Якщо у минулому вважали, що чай складає в собі 6 - 7 основних речовин, то тридцять років тому їх уже було винайдено 130, а на сьогодні – 300. Тому чай найцінніша за своїм складом рослина і відмовлятися від його вживання безглуздо.

   У промисловому виробництві чаю існує багато сортів, основними з яких є чорний і зелений.
   Один від одного відрізняються тільки технологією виготовлення. Саме технологія виробництва чаю і відрізняє їх по корисним властивостям та складу хімічних речовин.

   Для виготовлення чорного чаю його листки ферментують (зброджують), з наступним гарячим висушуванням.

   Зелений чай виробляють без ферментації, одним висушуванням, мета якого зберегти в рослині якнайбільшу  присутність вітамінів та, характерних для чаю корисних речовин –танінів і конденсованих катехінів.
   Тому в зеленому чаї вітаміну С в десять разів більше, ніж в чорному, а дубильних речовин – в два рази.
   Винайдено, що саме катехіни зеленого чаю спроможні зв’язувати  радіонукліди стронцію-90 і виводити його з організму, запобігаючи проникненню його у кістковий мозок.
   Відомо і те, що найбільша наявність у чаї дубильних речовин захищає клітини від опромінення, а пектини, яких теж багато зберігається у зеленому чаї – від проникливості радіонуклідів у клітини нашого організму.

   Тільки наявність у зеленому чаї 17 амінокислот говорить про те, що він найцінніший для обміну речовин та поживної цінності для будови здорових клітин наших органів.
   Все це і надає вважати вживання зеленого чаю переважно чорному в умовах середовища, забрудненого радіацією.

   Японці про такі властивості зеленого чаю дізналися одразу після вибуху атомної бомби в Хіросімі та Нагасакі під час другої світової війни.
    З того часу японці вживають і виробляють зеленого чаю у п’ять разів більше, ніж чорного. Вже понад півстоліття японці рятуються від опромінення радіонуклідами вживанням зеленого чаю.
   
   В перші дні після  аварії на ЧАЕС , у нас ніхто  не рекламував пити зелений чай, хоча великі пакети зеленого чаю в продуктових магазинах стояли на пустих лавках від інших продуктів. В моїй сім,ї знали, пили і пропонували всім знайомим і друзям. Саме в цей час, я вирішила покинути свою долю технічного інженера,  і фахово зайнятися вивченням рослин та рослиного світу. 

     В Україні не дуже розвинено чаєпиття. Інші народи вживають чай набагато більше.
    Існує чайний культ китайців, японців, “гоняють чаї” росіяни, англійці та інші народи, а перше місце по пристрасті до чаю все  ж таки займає Англія.
   Англійці п’ють чай  не тільки вдома, а всюди – на виробництві, в учбових закладах, магазинах, вокзалах, ресторанах, кафе та на прийомах і зустрічах. (Тепер у нас так п’ють каву).

    В Азії полюбляють зелений чай й уміють його готувати.
    Японці готують чай на вуглях сакури (вишневе дерево).

    У нас зелений чай майже не п’ють зовсім. Таке явище пояснюється тим, що зелений чай має дуже терпкий смак і, як кажуть, “не пахне чаєм”, а віддає запахом сіна або трави.
   Пояснюється це і тим, що ми не маємо навичок приготування зеленого чаю.

    В інших країнах існують цілі школи по навчанню заварювання чайних напоїв і вважають таку справу творчістю.
   Тому для нас найкращим виявилось би вживання суміші чорного і зеленого чаїв у співвідношенні 1:2, де зелений чай доповнить напій цілющими властивостями очищення організму від радіонуклідів.


   Як зелений так і чорний чай містять в собі, крім вітаміну С, інші вітаміни:
   провітамін А (каротин), який важливий для зору і слизових оболонок очей;
   вітамін В1 (тіамін), який сприяє покращенню нервової системи, ендокринних органів – наднирків, щитовидної і статевої залоз;
   вітамін В2  (рибофлавін), який робить шкіру еластичною, попереджає її сухість;
   вітамін Р (рутин), який укріплює стінки судин і капілярів, попереджаючи внутрішні і зовнішні крововиливи;
   вітамін К (філохінон), який сприяє збільшенню червоних тілець (еритроцитів) у крові.

   Любіть чай – це важлива рослина кожноденного споживання для нормального функціонування людського організму. Недарма стародавні люди називали чай магічним напоєм та елексиром молодості.


                Приготування чаю      
 
   Приведемо десять правил приготування чаю чеського спеціаліста Зденека Жачека, які надруковані у книзі, Ю. А. Лаврова “Напитки здоровья”.

   1. Чай ніколи не варять, а тільки заварюють, інакше втрачаються всі ароматичні сполуки.

    2. Заварюють чай киплячою водою. Охолоджена вода недостатньо  екcтрагує всі важливі речовини з чаю. Довго кипляча вода губить кисень і негативно впливає на смак та аромат напою.

    3. Заварюють чай тільки у фарфорових або скляних чайниках.

    4. Вода для чаю повинна бути свіжою і помірної жорсткості.

    5. Воду варять в емальованих чайниках. Контакт води з металом різко погіршує смак чаю.

    6. Посуд, в якім готується чай ніколи не миється разом з іншим посудом і не використовується для інших напоїв.

    7. Фарфоровий чи скляний чайник перед заварюванням чаю, всередині ошпарюється окропом (кипятком).

    8. Заварка чаю проводиться точно визначений час: чорний чай настоюють 4;6 хвилин, зелений – 3;4 хвилини.

    9. Чай п’ють тільки свіжевиготовлений і гарячий. Зеленого чаю кладуть у два рази більше, ніж чорного.

   10. Повторно заварювати і підігрівати чай не можна.

   До цього добавимо – з чаю не знімають пінку, бо саме там в її поверхні більш за все ефірної олії, яка придає аромат чаю. Вважається, що ефірна олія, яка створює “букет чаю”, містить понад 500 хімічних сполук.

                Ферментовані чаї

  Ми вже відмітили чим відрізняється чорний чай від зеленого. Листя чаю після збору з плантацій ферментують, тобто розминають його у великих мішалках, щоб листя стало мокрим від виділення з них соку і руйнування клітиної поверхні. листків чаю. після такої обробки сировину закладають в сушарні і швидко сушать до стаії прожарки. Таким чином отримують чорний чай.
   Листя чаю для зеленого, не ферментують, а тільки висушують. Таким чином отримують зелений чай.


    Щоб отримати «букет ароматів при заварюванні чаю з будь-яких трав, достатньо перед сушкою провести ферментацію.
   Ферментами є всі білки та амінокислоти, як складові білків.
Ферменти – є каталізаторами всіх обмінних реакцій в живих організмах. Ферменти присутні у всьому живому на Землі. Тільки за допомогою них відбувається як розщеплення так і синтезування всіх відомих світові речовин. Найвеличніша громада ферментів – бактерії, що утилізують “сморід” і синтезують “красу світу”.

    В рослинах ферменти в більшості локалізуються в плодах – зерні, насінні, але вони присутні у всіх інших частинах рослини.
   Щоб швидко отримати речовини  з рослин, достатньо зруйнувати клітинну оболонку.
   Якщо зруйнувати клітину рослин (скажімо, розминанням), а потім швидко висушити, то з такої трави при заварюванні легко екстрагуються всі речовини – самі ферменти, вітаміни, ефірні олії, дубильні тощо.
   Особливо швидко виділяються ефірні олії та ароматичні фенольні сполуки, які одразу придадуть аромат напою.
   Останнім часом чорний чай оприскують синтетичними ароматичними фенольними сполуками, щоб придати чаєві духмяності ягід, фруктів, квітів.
    Цього не потрібно робити, якщо в чай додати натуральні ферментовані запашні трави (чебрець, суницю, веронику, верес, материнку, мелісу, ромашку), а також ферментовані ягоди.
    Тому попередження: не купуйте чай з добавками ароматів, тому що в них натуральних трав"яних домішок не має, а є ароматичні вуглеці, откриманні з фенолів кам"яного вугілля. Купуйте чай листяний, як зелений, так і чорний.

   Підлягають ферментації будь-які трави і ягоди для приготування чаю з них. Такі ферментовані чаї стануть корисними не тільки приємною духмяністю.
   Разом ми отримаємо необхідні ферменти, які знаходяться в самих рослинах. Рослинні ферменти підвищують швидкість обмінних реакцій у 10 в 10  разів порівняно з хімічними каталізаторами.

   В рослинах містяться різні амінокислоти - складові білків, що і зумовлює каталіз всіх природних реакцій як в рослинах, так і твариних організмах.
   Різні за складом амінокислоти здатні  розщіплювати  жири, білки, сечовину, і бути каталізаторами, що синтезують їх.
   Присутні в багатьох рослинах і незамінні амінокислоти, ті, що не синтезуються в нашому організмі.
   Саме до такої рослини відноситься бур’ян –Іван-чай.

   Так фермент ліпаза, який розщіплює жири, міститься в насінні злаків, листках кропиви.
  Насіння багатьох рослин містить фермент амілазу, який розщіплює крохмаль (боби, соя).
  Інвертаза, що розщіплює цукри, міститься у квітковому пилку всіх вищих рослин.
  Уреаза, що розщіплює сечовину до аміаку і вуглекислого газу, є в насінні сої, конвалії, насінні моркви дикої.

   Однак, щоб отримати ферменти від рослини, в їх природному стані, потрібно вжити найпершої  свіжості  зелень, овочі, фрукти, що не завжди можливо.  З цієї причини пророщують зерна злаків і з’їдають паростки.

   Отримуємо природні амінокислоти при квашенні овочів, фруктів, трав та соків з них, силосуванням трави для скотини

   Одним з таких корисних трав для нас може бути всім відомий Іван-чай, який  відноситься до бур’янів, містить в собі незамінні амінокислоти, має протирадіаційні та лікувальні властивості.
   У Петрівські часи в Россії вирощували Іван-чай в селі Копор"є під Петербургом,
   Траву фарментували, висушували, фасували, торговали, та єкспортували за кордон. Називався він - Копорський чай.