Новi росiйськи бабки

(Переклад на українську мову автора С.Б.Александров-Снігур)

Якщо хочеш жити - умій прижитися...
А не то - допоможуть померти...
Хочеш бути крутим - умій крутитися,
А інших - на рожні вертіти!...

На початку дев'яностих років зарплата лікаря Швидкої Допомоги навіть у Москві була кілька доларів в місяць. У зв'язку з моторошною інфляцією запровадили карткову(талонну систему розподілу продуктів першої необхідності. Покупцям видавалися візитні картки і талони на купівлю макаронів, чаю, цигарок, олії, цукру, горілки. Виділялася половина курки(!) в місяць на дитину.Але це не значить,що прийшов і купив. Товар треба було відловлювати в магазинах за місцем прописки. А якщо прописана в іншому районі? - Це твої проблеми!... Попостуй!... Як хочеш - так живи!... У 1992 році на мою місячну зарплату можна було купити три кілограми бананів!... І все!...
Я їздив з області в Москву на роботу і за продуктами... Працівники м'ясокомбінату виносили(!!!) мені через прохідну м'ясо, а у дворі біля метро ми забивали стрілку... З-під поли діставали і ковбасу і сир. А молоко я купував біля американського посольства для свого грудного сина. Брав з чорного ходу по двадцять пакетів і вдома заморожував. Сухого молока тоді не було...
Згадую, як приїхав на Швидкої Допомоги до однієї бабусі на виклик.
Поруч з нашою машиною зупинився "Хаммер" і з нього вискочили двоє чоловіків у чорних дорогих шкіряних куртках і джинсах. Вони проскочили вперед мене в під'їзд і піднялися на поверх пішки. Я з медичним ящиком і кардиографом виходжу з ліфта, вваливаюсь в апартаменти - і бачу: кілька бабусь-веселушек. А в коридорі прибігли двоє чоловіків. Дивляться на мене спідлоба...
І тут "центрова"бабуся, що сидить на дивані, посміхаючись мовив одному з чоловіків:
- Ось, синку!... Пам'ятаєш? Це - той самий лікар, про якого я тобі розповідала!...
Я подумки став перегортати всі останні події в скоропомощной життя... Як би чого не вийшло?... Начебто нікому капостей не робив?... Все по понятіям!...
А у бабусі особа настільки знайоме!... Виразно: лікував!...
Тут чоловіка відвели мене на кухню ,дістали пачку "зелені" і почали отстежку...
- Коли вистачить - скажеш! - резонно мовив син пацієнтки.
Я вирішив не повторювати долі раджі з казки про Золоту Антилопу і сказав "досить" досить швидко...
І відразу згадав, що недавно я приїжджав до цієї бабусі на іншу адресу.
Чоловіки звалили, а я почав диспансеризацію кількох веселих бабусь.
Отримавши обстеження і лікування, вони пригостили мене чаєм з делікатесами(ікрою, осетриною). На столі стояли ананаси, ківі, манго, шоколадні цукерки, конъяк. У кожної бабусі, я помітив, було по крутому мобільнику... Як у братви в ті часи...
- Бабусі, ви круті? - запитав я.- У вас така "поляна"распушена, всі прибамбаси, супутникове телебачення!... Прикольно живете!...
- Так, лікарю! У нас - мафія!- бадьоро відповіли бабусі.- Кожна з нас здає свою квартиру по тисячі баксів в місяць,а живемо тут всі разом, у Валентини... І їй весело, і нам!... Тусуємося!... І самі ситі, і ніс в тютюні!... А наші сини контролюють фінансові потоки від здачі квартир... Щоб інша мафія не накрила!...
Я був у захваті від рішення фінансової проблеми при жебрацької пенсії!...
Ось, що може колектив!... Чим кожної загинатися поодинці?...
Приблизно так виживають пінгвіни в Антарктиді, гріючись один про одного, заощаджуючи тепло...
Побалагурив, вони сказали мені, що будуть раді бачити мене кожну зміну... На обіди, вечері... Їх двері і холодильник відкриті для мене!...
Так!... Лікуватися треба весело!... Щоб добре лікуватися!...

(В процесі лікування ні одна з бабусь не постраждала!!!)
@AlSnegyr 1995 рік Авторські пісні в соцмережах і на изба-читальня.ру;неизвестный гений.ру




Новые русские бабки

 Если хочешь жить - умей прижиться...
 А не то - помогут умереть...
 Хочешь быть крутым - умей крутиться,
 А других - на вертеле вертеть!...

В начале девяностых годов зарплата врача Скорой Помощи даже в Москве была несколько долларов в месяц.В связи с жуткой инфляцией ввели карточную(талонную)систему распределения продуктов первой необходимости.Покупателям выдавались визитные карточки и талоны на покупку макарон,чая,папирос,масла,сахара,водки.Выделялась половина курицы(!) в месяц на ребёнка.Но это не значит,что пришёл и купил.Товар надо было отлавливать в магазинах по месту прописки.А если прописан в другом районе? - Это твои проблемы!...Постись!...Как хочешь - так живи!...В 1992 году на мою месячную зарплату можно было купить три килограмма бананов!...И всё!...
Я ездил из области в Москву на работу и за продуктами...Работники мясокомбината выносили(!!!) мне через проходную мясо,а во дворе у метро мы забивали стрелку...Из-под полы доставали и колбасу,и сыр.А молоко я покупал возле американского посольства для своего грудного сына.Брал с чёрного хода по двадцать пакетов и дома замораживал.Сухого молока тогда не было...
Вспоминаю,как приехал на Скорой Помощи к одной бабушке на вызов.
Рядом с нашей машиной остановился "Хаммер" и из него выскочили двое мужчин в чёрных дорогих кожаных куртках и джинсах.Они проскочили вперёд меня в подъезд и поднялись пешком на этаж.Я с медицинским ящиком и кардиографом выхожу из лифта,вваливаюсь в апартаменты - и вижу :несколько старушек-веселушек.А в коридоре двое прибежавших мужчин.Смотрят на меня исподлобья...
И тут "центровая"бабушка ,сидящая на диване,улыбаясь молвила одному из мужчин:
- Вот,сынок!... Помнишь? Это - тот самый доктор,о котором я тебе рассказывала!...
Я мысленно стал перелистывать все последние события в скоропомощной жизни...Как бы чего не вышло?...Вроде никому гадостей не делал?...Всё по понятиям!...
А у бабушки лицо настолько знакомое!...Определённо: лечил!...
Тут мужчины отвели меня на кухню ,достали пачку "зелени" и начали отстёжку...
- Когда хватит - скажешь! - резонно молвил сын пациентки.
Я решил не повторять участи раджи из сказки про Золотую Антилопу и сказал "хватит" довольно быстро...
И сразу вспомнил,что недавно я приезжал к этой бабушке на другой адрес.
Мужчины свалили,а я начал диспансеризацию нескольких весёлых бабушек.
Получив обследование и лечение,они угостили меня чаем с деликатесами(икрой,осетриной).На столе стояли ананасы,киви,манго,шоколадные конфеты,конъяк.У каждой бабушки ,я заметил,было по крутому мобильнику...Как у братвы в те времена...
- Бабули,вы крутые?- спросил я.- У вас такая "поляна"распушена,все прибамбасы,спутниковое телевидение!...Прикольно живёте!...
- Да,доктор!У нас - мафия!- бодро ответили старушки.- Каждая из нас сдаёт свою квартиру по тысяче баксов в месяц,а живём тут все вместе,у Валентины...И ей весело,и нам!...Тусуемся!...И сами сыты,и нос в табаке!...А наши сыновья контролируют финансовые потоки от сдачи квартир...Чтобы другая мафия не накрыла!...
Я был в восторге от решения финансовой проблемы при нищенской пенсии!...
Вот,что может коллектив!...Чем каждой загибаться поодиночке?...
Примерно так выживают пингвины в Антарктиде,греясь друг о друга ,экономя тепло...
Побалагурив,они сказали мне,что будут рады видеть меня каждую смену...На обеды,на ужины...Их двери и холодильник открыты для меня!...
Да!...Лечиться надо весело!...Чтоб хорошо лечиться!...

(В процессе лечения ни одна из бабушек не пострадала!!!)
@AlSnegyr  1995 год  Авторские песни в соцсетях и на изба-читальня.ру;неизвестный гений.ру
Читайте также Классификацию старушек(клиенток Скорой)по Александрову-Снегирю в книге "Доктор Ивантеевских Наук" 18+