Чому так?

Хмелю духмяного зірвав я для тебе
Щоб ним ніжно мила ти тіло своє
Тіло твоє молоде і красиве
Хай хоч хмель тепер пестить
Як поряд немає мене

Але кожну квіточку збирав я руками,
Вони увібрали всю ніжність мою
І йшов я замріяний на зустріч  з тобою
Знаючи що тобі щастя несу

П'янить аромат і Київ вечірній
Нас огортає літнім теплом
Йду я і мрію тихенько -
"Як добре зараз гуляти тут двом"

Але не судилося - "Я занята, позже"
Лунає із слухавки наче вердикт
Твій голос сталевий і тон прокурорський
Б'ють наче моцний батіг

Посидів ще трохи і рушив додому
Повільно й шляхетно мов самурай
Якщо не кохаєш, то нехитрі дарунки,
мОго Кохання, з душею приймай

А увісні ти знову приходиш,
Пестиш, ласкаєш, цілуєш мене
І зачарований я обіймаю
Ніжно і лагідно свою Галатею,
Кохання своє, Ховрашуню - тебе !

Ранок уносить солодкі хвилини
І починаються будні важкі
А на устах моїх посмішка тиха
Бо я щасливий у нашім сні

вересень 2017