Как работали врачи в Грузии

В молодости я подолгу жил в Грузии и интересовался как там организовано здравоохранение и особенно Скорая Помощь.
Больницы в сёлах представляли из себя унылые, обшарпанные, аварийные здания с выгребными туалетами. Мамы, находящиеся в отделениях с детьми, вынуждены были сами готовить детям пищу на керосинках. В палатах и коридорах - проваливающиеся полы и стремительно бегающие крысы.
В процедурных были только  многоразовые доисторические капельницы с резиновыми трубками и металлическими зажимами.
При этом я видел многоэтажные особняки главных врачей с лимонными и мандариновыми плантациями, на которых трудились наёмные работники. Для доктора  ковыряться на земле - западло!
Врачи Скорой по приезде на вызов не спеша проходили в дом и степенно присаживались. Если родственники больного клали им в карман денежную купюру, они проходили к пациенту и начинали священнодействие...
(За  роды и любую операцию  требовалось принести в конверте кругленькую сумму.)
Происходил опрос, осмотр, постановка диагноза... Кому-то  снимали даже ЭКГ!
Затем доктор важно говорил, что необходимо сделать. Это был снова сигнал - как выстрел Авроры.
В этот момент родственники снова  башляли деньги. А если требовались ещё советы и консультации - снова летели деньги.
При этом не дай бог пожаловаться на врачей  или нагрубить Скорой!
Сразу же этот дом заносился в "чёрный список" и к ним больше никогда Скорая не приезжала по разным, якобы "техническим причинам". Амбиции в Грузии были неуместны и никому не интересны.
По окончании медицинского института только я из всего выпуска добился ставки судового врача в грузинском  пароходстве, в  Батуми. Я  должен был начать ходить на танкере в загранплавания.
Но для  этого нужно было разрешение парткома  института на свободное распределение. Солидные дяди в парткоме намекали, что вопрос можно решить дачей взятки. Но я тогда, будучи студентом, не располагал требуемой суммой. А пойти  ва-банк и брать в долг - не в моих правилах. Грузия  на работу принимала. Но Москва не отпустила!...
Так и сорвалась моя мечта о морских путешествиях и торговом флоте.



 Як працювали лікарі в Грузії
(Переклад на українську мову автора С.Б.Александров-Снегирь)

В молодості я довго жив у Грузії і цікавився як там організовано охорону здоров'я та особливо Швидка Допомога.
Лікарні в селах представляли із себе похмурі, обшарпані, аварійні будівлі з вигрібними туалетами. Мами, які перебувають у відділеннях з дітьми, змушені були самі готувати дітям їжу на керосинках. У палатах та коридорах - западають підлоги і стрімко бігають пацюки.
У процедурних були тільки багаторазові доісторичні крапельниці з гумовими трубками і металевими затискачами.
При цьому я бачив багатоповерхові особняки головних лікарів з лимонними і мандариновими плантаціями, на яких працювали наймані працівники. Для доктора колупатися на землі - западло!
Лікарі Швидкої по приїзду на виклик не поспішаючи проходили в будинок і статечно сідали. Якщо родичі хворого клали їм у кишеню грошову купюру, вони проходили до пацієнта і починали священнодійство...
(За роди і будь-яку операцію потрібно було принести в конверті кругленьку суму.)
Проводилося опитування, огляд, постановка діагнозу... Кому-то знімали навіть ЕКГ!
Потім доктор важливо говорив, що необхідно зробити. Це був знову сигнал - як постріл Аврори.
У цей момент родичі знову башляли гроші. А якщо потрібні ще поради і консультації - знову летіли гроші.
При цьому не дай бог поскаржитися на лікарів або нагрубити Швидкої!
Відразу ж цей будинок заносився в "чорний список" і до них більше ніколи Швидка не приїжджала з різних, нібито "технічних причин". Амбіції в Грузії були недоречні і нікому не цікаві.
Після закінчення медичного інституту тільки я з усього випуску домігся ставки суднового лікаря в грузинському пароплавстві, в Батумі. Я повинен був почати ходити на танкері у закордонного плавання.
Але для цього потрібно було дозвіл парткому інституту на вільний розподіл. Солідні дядьки в парткомі натякали, що питання можна вирішити дачею хабара. Але я тоді, будучи студентом, не мав необхідної сумою. А піти ва-банк і брати в борг - не в моїх правилах. Грузія на роботу брала. Але Москва не відпустила!...
Так і зірвалася моя мрія про морські подорожі і торговому флоті.


Worked as doctors in Georgia
(English translation of the author S.B.Alexandrov-Snegyr)

In my youth I had lived in Georgia and was interested in how they organize health care and especially Emergency.
Hospitals in the villages was dull, shabby, distressed buildings with pit toilets. Mother, in offices, with children, were forced to cook the kids food on the stoves. In the wards and corridors - floors and falling rapidly running rats.
In the treatment was only reusable prehistoric dropper with rubber tubing and metal clips.
I saw multi-storey mansions of chief physicians with lemon and tangerine plantations, which employ hired workers. For the doctor poking around on the ground - awkward!
The paramedics on arrival at the call, slowly passed into the house and sat down sedately. If the relatives of the patient put them in his pocket a dollar bill, they passed to the patient and began the ritual...
(For childbirth or any operation required to bring the envelope a tidy sum.)
A survey was conducted, an examination, inspection, diagnosis... Someone took off even an ECG!
Then the doctor important told what to do. This was again the signal as, the Aurora shot.
At this point, the relatives again bashlyaet money. But if you had tips and advice - again flying money.
In this case God forbid you complain to the doctors or be rude to the Ambulance!
Immediately this house recorded in the "black list" and to him more than ever rather did not come in different, supposedly "technical reasons". Ambitions in Georgia were irrelevant and not interesting to anyone.
At the end of medical school, only I of the total output achieved rate of a ship's doctor in the Georgian shipping company in Batumi. I had to start going to the tanker in zagranplavanija.
But for that, you need the permission of the party Committee of the Institute for free distribution. Solid uncle in the party hinted that the issue can be resolved by bribery. But then I, as a student, did not have the required amount. But to go for broke and borrow - not in my rules. Georgia the operation took. But Moscow would not let go!...
And broke my dream about sea journeys and merchant Navy.
   


Рецензии