Я не хочу писати віршів сумних
Про те, як навчається в ріднім УУ.
Я не хочу тлумачити кожному з них,
За що я люблю «Україну» мою!
І дивно чути від знайомих людей,
Що з цього універу потрібно тікати.
Я - не емігрант, я маю ВНЗ
І я не боюся вголос сказати:
Так, я люблю «Україну»!
Це мій універ, і тут є, що вчити!
Так, я люблю «Україну»!
Сильно люблю і буду любити!
Так, я люблю «Україну»!
Свою родину, свою сім’ю!
Я люблю Ігорька, я люблю дядю Ваню,
І я сильно ціную те, що люблю!
Можна змиритись з халявою -
Ми завжди цінуємо вільні години.
Екзамен здаємо уявою,
Як один варіант, так і група єдина.
І хтось мені скаже: «А ти що співаєш?
Ось прийде час – і дітей навчай!»
Я просто чекаю на свою годину,
А ти, коли хочеш, зі мною співай.
16.08.16.
Пародия на Так, я люблю Украiiну
© Copyright: Анюта Монах-Радомская, 2017
Свидетельство о публикации №217112101766
Свидетельство о публикации №217112101766
Рецензии