Три, дванайцiт, сiм

  Колись, в древности, люде, у всіх людий було три писка, дванайціт рук і сім вух. Но бо то магічні цифри. Але хлопови три писка аніраз не заважєли, бо єдним він жер, другим курив, а третим говорив з колєґами в перерві між пивом. З верхніми кінцівками тиж було норм. Ними він накладов до писка їджинє, відмахувавсі від мух і, у вісім рук, ****ив ворогів. А з кубітов такє шчістє аж ніяк не йшло на користь. Но бо, як вна сі брала за манікюр, то хлоп сидів голоден три дні і не міг з тим дати си ради. Но бо шість писків (її плюс майстрині від нохтів) перекривали рев самальотів, котрих тодий, зрештою, не було. З вухами було троха лекше, але тиж недобре, але то такє.

Но і зачєли хлопи писати емейли з доповідними до Пана, шо так і так, купа каси йде, чєсу нич нема, з голоду вмираїм, сракамотика... Той рішив зробити експиримент - заліпачив єдну кубіту з єдним писком, двома ногами і двома вухами і дав крашчому хлопови за дружину. Курва, алллле він сі втішив, люде!!! Всі його колєґі били брава Панови всіма руками, котрі не були зайняті пиждженям ворогів. Тішилисі фист і хляли в три писка. Творець тодий рєзко наробив відповідну кількість дворукіх дівОк, зітхнув з полегшеньом і ліг спати.
Але не надовго, бо розбудив го вереск розлючених баб, котрих вперто дусила жаба сексизму:

- А шо то за ***ня, Пане, ми двома руками маїмо робіти то, шо колись робили дванацітьма. А на холєру хлопови три писка, він і так жре, як не в себе, а п'є ше більше! І вухів стіко тиж му не тре, бо чує за кільометри, як ми, гречні кубіти, язикі чешим, коли по воду ходим.

Вкурвило то Пана фист і рішив він зробити всім всього порівну. Но хіба шо з пуцьками в него ніц не вийшло, але то такє, люде. І теперка є, як є, кубіти всьо памітают на нейронному рівні і чєс від чєсу нагадуют своїм хлопам минуле пательньов по писку...
Завше Ваш, Яків Кутовий