Зима

Чи то співав, чи плакав хуртовій,
Наздогоняв він хмари своїх мрій.
Безсило падав і торкався голих віт,
Але у нього був давно свій заповіт.
Цю ніч у мене гість – моє безсоння,
Вмостилося гарненько на мої долоні.
Та  хуртовій раптово зазирнув у скло,
Сніжинки вже прикрасили його чоло.
Ліхтар, що танцював, відтворив панораму,
І вхід намалював через зимову браму.
Не можу я сьогодні з тобою пустувати,
Та залишати гостя наодинці в хаті.
І ранок намагався пробитись скрізь туман
Та у свої обійми вже сон мене впіймав
А потім з хуртовієм співали ми пісні.
Червоні стали щоки, а вії так рясні.
Зима…


Рецензии
Доброго дня, Неллі!
Казкового зимового дня до нас раптом повертаються загублені мрії, і все навкруги починає здаватися неймовірно прекрасним.
Гарних Вам днів, Неллі! Дякую за чудовий вірш -- він мені дуже сподобався!
Всього доброго!
З теплом,

Валентина Петряева   21.12.2017 18:47     Заявить о нарушении
Ходила у справах та побачила нахальну Осінь, що знову витісняє Зиму. Зіщулені кучугури та небо без ознак життя. Мрії мають оособливість народжуватись...інші,
але вони існують завжди. Так мені здається. Посміхнулась. Дякую Вам, пані Валентино, за такий бадьорий допис.
З найкращими побажаннями

Нелли-Киев   22.12.2017 15:15   Заявить о нарушении