Замурзанные ангелочки

Стояли біля клумби ангелочки,
парою ставили їх не дарма,
один ангелик грав на лірі,
інший метелика тримав.

Один ангеликом був творчим
і створював щось кожен раз,
інший – природою замилувався
і усі ними – увесь час.

Стояли вони серед клумби,
а вона змінювалася щораз,
цвіли весною в ній тюльпани,
іриси різні всі для нас.

Дощі на землю випадали
і землю краплями сікли,
бризки до ангелів літали,
землею забруднитися могли.

Навесні інші квіти розквітали,
троянди і ромашки прикрашали,
в тіні - гортензії й багато хост,
для ангелочків створювали фон.

Петуній цвіт над ними яскравіший,
та не губилися ангелики при них,
на сонці, вітрі і дощі тримались,
багато влітку було див.

Вже осінь пишна наставала,
високі поруч гладіолуси цвіли,
краси жоржини пишні додавали
і айстрів різні кольори.

Аж ось уже і пізня осінь,
першим сніжком зима сніжить,
стоять замурзані у тогах,
продовжити бажають мить.

У домі будуть ангелочки,
погода їх терзала і життя,
тепер потрібно відмиватись,
весни чекати і тепла.

Замурзаним буває ангелочок,
бо прилипає пил і бруд життя,
чиста вода й турбота відмиває,
до клумби віднесе весна.

Залишиться колір темніший
на крильцях і на личках іноді,
весною стане він світліший,
тоді весна буде в душі.

Весна прийде і холод зникне
з природи, та ще із душі,
для ангелочків сонце блисне,
весна настане на землі.

23.12.2017.
Фотографія автора.