На початку творящого дня і словес
беззаконням стражденної волі
піднімаю себе до байдужих небес,
до чужого, мені недосяжного болю.
Танець днів і ночей, як завжди,
на гармошці історії Вічність заграє.
А коли запитають, - ти звідки й куди,
відповім я - проїздом із раю.
Як завжди...
© Copyright: Петр Скорук, 2018
Свидетельство о публикации №218010900706
Свидетельство о публикации №218010900706
Рецензии