5 Чудесная находка укр

             5 Чудова знахідка
               (Історії про Андрія Дупадвигуна)


   Якось Андрій Дупадвигун, прикрутивши щільніше голову та вбравшись у кольорові плавки, вийшов на вулицю.
Він пішов по магазинах шукати дешевого масла, та раптом просто на бруківці відкрила йому обійми практично нова десятигривнева купюра…
Андрій, не вірячи своїм очам, спочатку помацав голову(чи тримається?), потім глянув на всі боки(чи хтось не їде?) і притьмом схопив розпростерті гроші. Все це він зробив так швидко, що голова дійсно ледь-ледь не злетіла з нього та все-таки втрималась.
Поруч не було ні душі, як спостеріг Дупа; лише на десять кроків попереду блукав якийсь старигань, що поглядав то собі під ноги, то на різні боки.
«Може це його гроші?!», -- подумав Андрій і помацав купюру в своїй кишені. Та коли порівнявся з дідом, швидко відвів очі і почав ніби задумливо розглядати щось попереду, а сам подумав:
«НЕ його це гроші! Інакше вже приставав би до мене… І такі старі грошей в кишенях не носять!», -- ця думка відразу заспокоїла Дупу і він попростував по своїх справах…
Дуже швидко він повернувся додому і записав у Важливому Зошиті: «такого й такого о другій годині дня знайшов на вулиці десять гривень. Дякую тобі Господи за Таке Добро!»
Десять гривень, -- не були для Двигуна великі гроші, але безумовно він був втішений… Тому почав обдзвонювати всіх знайомих і розказувати їм про Чудову Знахідку!
Спочатку він подзвонив Ігорю Голодному:
-- Привіт Ігор. Бог мене сьогодні рясно поблагословив! Як думаєш,  чим?
І коли Голодний на протязі десяти хвилин відгадував, але так і не вгадав, Дупа нарешті мовив:
-- Ні. Я знайшов гроші. Десять гривень. Тепер думаю, що з ними робити... Чи хліба купити, чи поїхати за ковбасою, чи купити багато яєць, чи нові шкарпеткі, чи..?
-- Купи вина!?, -- перебив друг.
-- Ні, на вино не вистарчить. Або куплю шкарпеткі, або поділю на бідних…
Далі він так само дзвонив іншому Ігорю, іншому Андрію, тітці Ларисі, потім ще й ще. Розмова була приблизно така сама… І Дупа надзвичайно собі подобався.
Пізніше в Зошиті, він також записав: «Твій подарунок Боже, піде на допомогу бідним, Алілуя!!! Шалом.»
І дійсно увечері Андрій пішов до церкви.
Він не кидав десять гривень до таці, чи скриньки, але після проповіді вручив просто у руки священика, подивився млосно йому у очі і сказав: «Це я знайшов сьогодні. Довго думав і вирішив дати для бідних...», -- Дупа думав сказати ще й ще, але священик чемно подякував і вибачившись, швидко втік.
  На  наступний день Дупадвигун крім інших церков, відвідав і цю…
Він відразу приступив до священика, котрий вже простягнув руки, щоб благословити і взяти ще грошей, а Андрій сказав:
-- Я вчора, дав Вам десять гривень для бідних…
Священик злегка вклонився, чекаючи більшого.
-- А я – сам Бідний..!
Священик запитально подивився на Андрія.
-- В одній церкві сьогодні дали мені хліба, в іншій крупу, не хочете й Ви мені щось дати..?!
Священик дуже здивувався і навіть хотів втекти, але зрозумівши, що від такого не відчепишся, вклав руку в кишеню і витягнув звідти двадцятку. Менших купюр у нього не було. Він віддав двадцятку Дупі, дивлячись на того дуже стурбовано і думаючи про себе: «Такий дурник.., а Крутій, -- крутіше будь кого з нас…»

В Важливому Зошиті Андрій записав: «Дякую тобі, Господи! Ті гроші, що ти мені дав, повернулися вдвічі. Чекаю повернення сторицею..!»

Один день Дупа зачекав, а на наступний знову пішов у знайому
нам вже церкву, до того самого священика. З тими самими словами…
Сподобалося.
«Та він псих!», -- поставив діагноз священик: «Навіть ніхто з наших не має подібної наглості..?!?!»

Біла Троянда
(01.12) 6.04.2017.