Встав би, батьку Хмелю!

Встав  би,  батьку  Хмелю!

Встав  би,  батьку  Хмелю,
Встав  би,  подивився.
Чому  на  Вкраїні,
Народ  зажурився?
Де  твоя  могила,
Лише  вітер  знає.
Розповів  нам  грішним,
Що  далі  чекає.

Пани  і  підпанки,
Знову  вже  банкують.
Неньку  Україну,
Нашу  не  шанують.
Все  що  залишилось,
Тихенько  грабують.
Як  сліпі – не  бачать,
І  глухі – не  чують.

Поки  є  в  коморі,
Народ  ще  кріпиться.
Від  цього  бедламу,
Уже  дуже  злиться.
Показав  два  рази,
Силу  на  Майдані.
Тільки  ті,  що  зверху,
Чомусь  невпізнані.

Є  ще  один  ворог,
Мушу  нагадати.
Сусіди,  "братушки",
Не  дають  нам  спати.
На  нашу  земельку,
Ласо  споглядають.
Слушного  моменту,
Мабуть  дожидають.   

Та  є  у  нас  батьку,
Є  ще  чим  гордитись.
Козаки  чубаті,
Пішли  в  поле  битись.
Кіборгами  нині,
Люди  усіх  кличуть.
Бо  вони – без  страху,
І  їм  дуже  личить.

То  ж  вставай  вже,  батьку!
Та  пошли  нам  сина.
Якого  б  любила,
Твоя  Україна.
Бо  чому  так  сталось?
Я  й  досі  не  знаю.
На  свого  Мойсея,
Надіюсь… Чекаю…

   09:10.10.01.2017.