Вальс снежинок

Мої туманні фантастичні прагнення про домашнього вихованця нарешті таки збулися. Моє щастя буквально увірвалося в будинок. Батько минулого ніччю повернувся з відрядження. Він не став як зазвичай чекати ранку для того що б привітатися  зі мною. Я почула скрип дверей в моїй кімнаті і побачила як височенною тінню його силует пронісся мою кімнатою. Батько стояв у дверях і тихо запитав у мене дочка ти не спиш. Іди подивися кого я тобі привіз. Я підбігла до нього і запитала! Що ти привіз татусь. Він загадково посміхнувся у відповідь і відкрив свою дорожню сумку. На самому її дні мирно сопе лежала пухнаста беззахисна тварина з довгим волосся. Знайомся сказав він: Це твій новий друг не забувай піклується про нього і виводити його гуляти вранці. Я взяла щеня і поклала його на килимку біля свого ліжка. Я лягла на ліжко і довго слухала його мирне сопіння і представляла як ми завтра підемо з ним на прогулянку.
Ось і настав ранок і я прямо з рання повела мою собаку на першу спільну прогулянку . З неба великими пластівцями падав сніг який під поривами вітру завиваючись кружляв у сніговому вальсі. Ми з Тобіком  бігли по білому снігу та милувалися немов заворожені цим вальсом сніжинок. У цей момент я відчула себе найщасливішою людиною і мені здалося що мій світ щастя розрісся до розмірів всесвіту.