Он крутится возле Олимпа

Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/01/22/75
http://www.proza.ru/2017/12/02/1369

Він крутиться біля Олімпу,
слабини знає і звички богів,
і кожному на їхні забаганки
чудово догодити вмів.

Творити вміє він проблеми,
запропонує від них рятувать
і не за так – такі ж дилеми,
чи кожен знає вирішити як?

Він тут немовби ні до чого,
невидимії вуха все ж стирчать,
вважає, що ніхто не здогадався,
і найхитріший саме він бував.

Хто до нього раптом потрапляє
через якусь потребу на гачок,
то довго ходить без причини,
про результат бува – мовчок.

Тривало стане він мотати
душу і нерви, та проте:
терпіння і знання – проблеми
не зараз вирішаться і не вже.

Спостерігай же й дізнавайся:
хто слабкості чужі і вади знає,
хоч від очей чужих свої ховає,
то власних має цілий оборіг.

Слухай і подивись навколо:
Олімп великий, та проте,
де натиснути доведеться,
не пропусти свій шанс ніде.

Стійкість, знання й терпіння,
зброя тепер буде така
і навіть власне розуміння:
закінчиться колись юла.

Як горщик на вогонь поставиш,
то каша звариться колись,
а як автобуса чекаєш,
то буде він, тільки діждись.

Інтриги, вибрики і побрехеньки
закінчаться уже й колись,
була неправда – його ненька,
із нею він залишиться повік.

Служка-напівбог біля Олімпу:
до канцелярій ходить і не раз,
там бути іншим – не по чину,
гру власну має увесь час.

Чи можна грати одночасно
у шахи і у карти так щораз?
Часто йому оце вдається,
а правила – тільки для вас.

Він ними тільки користає,
з власним рахунком - результат,
а правила, хто справді поважає,
то той йому не брат.

Із ним стикнеться німфа Море,
як доведеться доньку захищать
тоді вона із морем заговорить,
зараз - нічного краєвиду благодать.

Продовження: http://www.proza.ru/2018/02/12/105
10.01.2018.
Світлина із інтернету.