Я не скажу тобі: “Прощай,”
мені слова ці теж не скажеш,
залишимо в собі наш рай,
нехай нас зігріває.
Згадай із сірістю дощі,
в душі й навколо заметілі,
рай буде з нами назавжди,
бо ми його хотіли.
У ньому - синява й тепло,
і прибіжить легенька хвиля,
він буде з нами і без нас,
була такою мрія.
Згадати у будь-який час
не дійсність, лише мрію,
нехай він пам’ятає нас,
із ним буде надія.
Текст романсу.
4.02.2018.
Фотографія із інтернету.
Я не скажу тебе Прощай
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218020500028
Свидетельство о публикации №218020500028
Рецензии