В дозорі мороз до кісток пробирає,
Обстріл шаленіє і пекло палає.
І голови наші ніяк не підняти,
Цілуємо землю. Нам є що згадати.
Війни оголошення годі й чекати,
АТО в мирний час, що тут можна сказати,
Та серце картає зім’ята світлина,
Де вбитий товариш сміється до сина…
Нам легше було б на м’якому дивані,
Хильнути під музику кілька стаканів,
В нічних дискотеках шукати розваг,
Тролити мережу у блогах, постах…
Та час наш прийшов, ми стаємо до бою,
Без жалю націлим на ворога зброю,
Полине степами наш вогняний спів
І вже ворогам не здійняти голів
Не всі з нас у власному ліжку помруть,
Не всі повернуться, не всіх обіймуть,
За гідність та честь, за країну, за волю,
Б’ємося у цьому донецькому полі!
Воiни АТО
© Copyright: Адольф Колобков, 2018
Свидетельство о публикации №218022001465
Свидетельство о публикации №218022001465
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.